У Березному на Рівненщині батьки загиблого воїна Богдана Семенчука організували дитячий турнір із футзалу у роковини загибелі сина. Він відбувся 13-14 березня. Зі слів матері бійця Алли Семенчук, так вони хочуть вшанувати його пам‘ять.
Турнір пам'яті Богдана Семенчука відбувся серед дитячих футбольних команд Березнівської громади. Фінал грали у спортивному комплексі місцевого ліцею-інтернату.
Мама загиблого Алла Семенчук розповіла:
"Йому було лише 28 років, коли він поклав на жертовність волі і свободи своє молоде, квітуче життя. Це незвичайний день для нашої родини, для нашої сім'ї, це день загибелі нашого сина, нашого Богдана. Тому сьогодні ми започаткували цей турнір. Вчора був перший день, сьогодні — другий. І ми плануємо [робити його, — ред.], поки ми будемо жити, щоб пам'ять про наших героїв, про наших синів жила вічно".
Богдан Семенчук почав займатись футболом, коли йому було вісім років і мріяв стати відомим футболістом, розповіла мати бійця:
"У дитинстві Богдан був дуже енергійним. Дуже милим і хорошим хлопчиком. Але понад усе він любив футбол, з дитинства дружив з м'ячиком. І з початкових класів він почав займатися вже так серйозно футболом".
Тренер загиблого військового Богдан Рудик розповів, яким Богдан бук у спорті:
"Завжди хотів перемагати, дуже сильно віддавався тренуванням, по справжньому любив футбол. В 11 класі, на жаль, у нього була сильна травма плеча, йому робили операцію, вставляли пластину. Але не дивлячись на це, він повернувся в футбол і грав за дорослі аматорські команди: Маяк — Сарни, Сокіл — Садове, Случ — Березне".
До повномасштабного вторгнення Богдан Семенчук служив у поліції, пізніше — був водієм міжнародних рейсів. Алла Семенчук зазначила, 24-го лютого 2022 року її син прийняв рішення вступити добровольцем до лав ЗСУ:
"Богдан був по дорозі за кордон. Отримавши звістку про те, що розпочалася повномасштабна війна він мені написав: «Мама, я бігом повертаюся додому». Він повернувся і відразу через кілька днів долучився до свого батька, який на той час уже захищав нашу Україну. Він оформився у першу окрему бригаду спеціального призначення імені Івана Богуна".
Побратим Богдана Семенчука, ім'я якого ми не називаємо з міркувань безпеки, розповів:
"Богдан був безпосередньо чуйною людиною, вірним побратимом, людиною, яка з перших днів повномасштабної війни долучилась до Збройних сил, до нашого підрозділу УНСО і вирушив з нами боронити країну далеко від свого дому".
13 березня 2022 року біля селища Високопілля на Херсонщині підрозділ Богдана Семенчука натрапив на ворожу засідку. Коли бійці підрозділу почали відступати, Богдан лишився, аби прикрити побратимів і так врятував їм життя, поділилася його мати:
"Він загинув, як герой, рятуючи їх життя. До останнього лишився вірним Україні і своїй військовій присязі".
Богдана Семенчука посмертно нагородили орденом "За мужність" III ступеню. У пам'ять про сина, батьки воїна відкрили меморіальну дошку і планують й надалі організовувати футбольні матчі на його честь.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
