У поліції Рівненщини фіксують збільшення кількості звернень та розкритих справ, пов'язаних із шахрайством. Про це в етері Українського радіо Рівне розповів капітан поліції, старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам Андрій Гурський. Він дав поради, як розпізнати шахрайство та не стати жертвою аферистів.
Статистика випадків
З початку 2023 року в області зареєстрували 3 246 кримінальних проваджень щодо шахрайств. За словами Андрія Гурського, кількість таких злочинів зросла у зв'язку із військовою агресією РФ, оскільки "економічна складова українців значно погіршилася".
"Дуже розповсюдженим шахрайським методом є, так звана, єДопомога або виплати українцям від ООН, Червоного Хреста та інших міжнародних організацій. Це ціла велика схема, яка вибудовується в одному із популярних месенджерів. Створюються канали, накручуються підписники, заливається туди відповідний контент, який виглядає привабливо і правдоподібно, що відрізнити його від обману буває дуже важко. Такий приріст відбувається, бо люди бажають отримати якусь допомогу і цим користуються шахраї", — додав він.
Щодо успішності розкриття справ, пов'язаних із шахрайством Андрій Гурський зазначив:
"Практика доволі успішна, однак це — тривалий трудомісткий процес. Законодавство ставить нас в чіткі рамки. Протягом певних термінів ми можемо отримувати інформацію відносно фігурантів кримінальних проваджень. Тобто це не завжди так швидко та оперативно, як би ми хотіли. Але практика є. Слідчі підрозділи та оперативні працівники докладають максимальні зусилля, аби сприяти поверненню коштів громадянам".
Види шахрайства
Андрій Гурський виділив три найпоширеніші шахрайські схеми.
"Фішинг — поширена схема. До її складу також входить і допомога від ООН, виплати українцям. Людина, переходячи за посиланням, вводить дані своєї банківської карти, і надалі відбувається списання грошей. Шахраї підводять людину до того, аби вона навіть за допомогою двофакторної авторизації підтвердила код СМС, який їй надходить. Тому варто бути уважним і ставитись скептично щодо допомоги від міжнародних організацій або від інших урядових організацій, навіть України. Є практика виплат від ООН, але вона стосується лише багатодітних сімей, і цей процес тривалий", — розповів капітан поліції.
За словами Андрія Гурського, однією з поширених шахрайських схем є вішинг, тобто телефонне шахрайство:
"Телефонують, представляються працівниками служби безпеки банку, працівниками поліції, служби безпеки інших фінансових установ, Національного банку і вводять людей в оману, нібито з їхніх рахунків відбувається списання коштів або хтось намагається неуспішно розрахуватися декілька разів".
Серед шахрайських схем, через які люди втрачають кошти, експерт виділив також шахрайство в соціальних мережах і на торговельних майданчиках, де люди хочуть придбати або продати речі.
"Можна натрапити на фішингові посилання, в результаті чого відбудеться списання, або потрапити на гачок до шахрая. Вам просто не вишлють товар, ви зробите передоплату, але у відповідь нічого не отримаєте. Моя рекомендація — користуватися післяплатою. Якщо ви захочете зробити передоплату або повну оплату, то це має бути перевірений інтернет-магазин або інтернет-платформа", — додав Андрій Гурський.
Як не стати жертвою шахрайства
У залежності від виду обманів, є нескладні рекомендації, які допоможуть не стати жертвою шахраїв. За словами поліцейського, "варто зберігати холодний розум та критичне мислення", а також перевіряти інформацію.
"Якщо це фішинг, то ви отримаєте посилання або в месенджер, або на торговельній платформі, або в соціальній мережі. Варто перевірити це посилання за допомогою спеціальних ресурсів в інтернеті. Загальнодоступний ресурс, так званий вірус Total, допоможе визначити, чи є це посилання шкідливим. Або перевірити посилання можна самому, воно зазвичай має хаотичний набір символів, непритаманне доменне розширення", — зазначив капітан поліції.
Щоб не стати жертвою вішингу, кіберполіцейський радить перевіряти інформацію, яку розповідають телефоном:
"Якщо вам кажуть, що я працівник банку або служби безпеки банку, то уточніть, якої саме установи, можливо, ви не користуєтесь послугами такого банку. Уточніть дані працівника банку, покладіть слухавку, перетелефонуйте в банк і впевніться, що відносно вас відбуваються операції".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook