У підвалах колишнього відділу НКВС Здолбунова на Рівненщині виявили понад пів сотні написів. Їх залишили в'язні комуністичного режиму майже 80 років тому. Це видряпані на стінах прізвища, ініціали, дати, палички-позначки днів у тюремній камері. Є навіть куплет "табірної" пісні, поширеної серед в'язнів-повстанців, розповів Суспільному керівник місцевого краєзнавчого музею Олександр Чижевський. І додав, що робота над виявленням написів триває.
Один з перших написів, який розчистили музейники у підземеллях, де були тюремні камери для в'язнів радянських каральних органів — римовані рядки.
Це куплет з пісні на словаПоезія "Чуєш, брате мій (Журавлі)", написана у Кракові 1910 рок, видана у збірці-присвяті січовим стрільцям. У світогляді українців "журавель" є священним птахом, що символізує вірність. У пісні автор вжив вираз “відлетіти у вирій", який в народній поетиці означає смерть людини. Значну кількість українців під час еміграції чекали важкі випробування і навіть загибель.Орієнтовно від 1915 року використовується як поховальна пісня на похоронах Січових стрільців та бійців Української галицької армії.Музика “Журавлів” Левка Лепкого має стилістичну спорідненість з українськими народними піснями, можливо саме цим і пояснюється велика популярність цього твору. Богдана ЛепкогоБогдан Лепкий (1872-1941) — письменник, літературознавець, критик, видавець, редактор, перекладач, художник, педагог. Його творча спадщина — понад 80 книг, серед яких — цикл романів “Мазепа”, повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірниках; він – упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями. За кількістю написаного Б. Лепкий поступається в українській літературі тільки Франкові. , яку співали повстанці у сталінських таборах.
"Бо настав такий час, що умре кожен з нас. Не на лавці — в кривавому бою. І в годину грізну спом’яне Вітчизну, що помер він за неї з любов’ю. Котрийсь з в'язнів написав їх тут, вочевидь, з патріотичною метою. Як і тоді, так і зараз дуже актуальні ці слова. Таких написів дуже багато. Частина з них забілена, частину ми вже почали відновлювати", — зазначив Олександр Чижевський.
Райвідділ НКВС у приміщенні нинішнього Здолбунівського краєзнавчого музею імені Олега Тищенка діяв у 1944-1953 роках. Тут утримували українських патріотів, здебільшого які були в лавах УПА. Про те, що в'язні залишали написи на стінах камери, розповідав уже нині покійний Василь Ліннік.
"Він тут сидів, а потім приходив, коли тут вже був музей. І завдяки йому маємо опис цієї камери. Кажуть, що десь і прізвище його на цих стінах є, але ми поки ще не знайшли. Але вже виявили, наприклад, прізвище Дацюк, ще невідомо, хто це, але обов'язково ідентифікуємо", — пояснив керівник музею.
Виявлені в тюремній камері написи — різнотипні, зауважив Олександр Чижевський.
Окрім поетичних рядків і прізвищ є також дати, палички й гра "Хрестики-нулики".
"Грали, напевне, щоб скоротати час, а паличками, вочевидь, позначали кількість днів ув’язнення. Цікаво також, що в'язні видряпували усе це або нігтем, або ґудзиком, який міг залишитися на одязі, тому що всі колючі-ріжучі предмети в них забирали", — розповів Олександр Чижевський.
В камеру, де виявили написи, не було доступу після того, як у 1954 році закрили в'язницю. Й це дало можливість через майже 80-років їх розчистити.
Наразі працівники музею разом з волонтерами виявили понад пів сотні написів.
"Це дуже скрупульозна робота. Наждачним папером треба розчищати все сантиметр за сантиметром, щоб в жодному разі не пошкодити напис, потім — ще раз перетерти, щоб максимально відчистити. Потім усе це ми поґрунтуємо й залакуємо, щоб написи збереглися й не осипались", — пояснив керівник музею.
Приміщення нинішнього Здолбунівського краєзнавчого музею збудували 120 років тому з цегли, яку виготовляли на місцевому цементному заводі. Спочатку тут було відділення царської жандармерії з камерою попереднього утримання арештантів.
З 1920 року розмістили поліцію Польської Республіки, в роки нацистської окупації — німецьку поліцію, а потому — райвідділ НКВС.
"При різних владах це приміщення по факту залишалося катівнею. Але, певно, найбільші звірства тут чинили в період радянської влади, яка знищувала тут цвіт української нації. Тут загублені десятки, а то й сотні життів. В підземеллях є окреме приміщення, де був карцер, є кімната з похиленою підлогою і кровостоком, також дві діри, залишилися від прикріпленої металевої рами, яка підіймалась-опускалась, до неї чіпляли людину і катували", — зауважив Олександр Чижевський.
У 2014 році будівлю в центрі Здолбунова вирішили передати під музей. Ініціатором його створення був нині покійний Олег Тищенко, який став першим директором закладу. Разом з однодумцями він взявся готувати приміщення під майбутні експозиції, з будівлі та підземель вивезли вантажівки сміття. З 2017 року тут відкрили музей, а згодом назвали на честь його першого директора.
Читайте також
- На Рівненщині презентували кухню українського руху опору в роки Другої світової війни. Йдеться про перший випуск історико-культурного проєкту "Я – історія". Його знімали в колишній Здолбунівській в'язниці, де зараз знаходиться краєзнавчий музей.
- Барельєфи і бюсти радянських вождів, спіднє з прапора УРСР, ікони, мазепинка з тризубом і папка з райвідділу НКВД. Експозицію радянської доби в історії України з місцевим колоритом монтують у Здолбунівському краєзнавчому музеї на Рівненщині. Мета – показати не лише машину репресій, а й боротьбу з тогочасною владою.
- Повстанські колядки, листівки і Святвечір в криївці. У Здолбунівському краєзнавчому музеї розповіли, як святкували Різдво у підпіллі.
- У музеї на Рівненщині пропонують знайти ключ від "в'язниці".
- "Збираємо фото і відео всього, що пов'язане з війною": Здолбунівський краєзнавчий музей ініціював створення онлайн-архіву боротьби проти РФ.
- Сто років історії у малюнках і експонатах: у Здолбунівському краєзнавчому музеї облаштовують залу становлення міста.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах: