Школа в селі Золочівка колишнього Демидівського, а тепер Дубенського району на Рівненщині – єдиний заклад у населеному пункті. Через малокомплектність закладу собівартість навчання одного учня у цій школі в рази більша, ніж в опорних закладах громади. Виходом могла б стати оптимізація та переведення учнів до сусідньої школи. Втім, якщо дітей туди прийняти готові, то вчителям у школі вакансій немає.
На Суспільне Рівне стартував проєкт "Добре врядування". У циклі матеріалів журналісти розповідатимуть про досвід побудови освітнього процесу, розвиток інфраструктури, економічну спроможність та інші сфери життєдіяльності територіальних громад області. Перший матеріал з циклу – доля малокомплектних шкіл у Боремельській громаді.
Історія Золочівки
У школі села Золочівка Боремельської громади на 23 учні різного віку є восьмеро вчителів. У 2021-му тут немає першого, третього та дев'ятого класів, а деякі педагоги викладають школярам понад три предмети. У приміщенні навчального закладу облаштували й дошкільну групу короткотривалого перебування – тут семеро дітей, троє з яких наступного року стануть першокласниками.
"Мала кількість дітей – болюча проблема. Перспективи немає. Cпоруда є, вчителі є, а проблема – оптимізація. Ми б не хотіли, щоб нас оптимізували, і батьки проти", – розповідає завідувачка філії Малівської ЗОШ Лариса Кушнірук.
Школа – єдиний заклад на території села Золочівка. Це місце, де проходять виховні заходи та зустрічі, відтак, якщо її закриють – село зникне, – додає Лариса Кушнірук.
Школу в Золочівці збудували в 70-ті роки минулого століття, але впродовж 35 років кількість учнів щороку зменшувалась. З 1996 року половину приміщення закладу не опалюють, аби заощадити. Але собівартість навчання одного учня у цій школі – в рази більша, ніж в опорних закладах громади. Зменшити витрати допомогла б оптимізація та переведення учнів до сусідньої Малівської школи, яка знаходиться за сім кілометрів.
Питання оптимізації для громади – не нове, пояснює Лариса Кушнірук, але батьки дітей – проти.
"Всі за збереження школи. Ще не вдавалися до протестів, намагаємось порозумітися з головою громади", – додає завідувачка філії Малівської ЗОШ.
Що відбувається у сусідньому селі
У Малівському опорному закладі, розрахованому на 360 дітей, цьогоріч вчиться 230. Тут готові прийняти учнів із сусідніх сіл, бо мають два шкільні автобуси. Але працевлаштувати всіх звільнених вчителів – не зможуть.
"В Золочівці – 23, Берестечку – 27. Не змінять нашої структури, бо класи не доповняться. Вакансій не з'явиться, і я не можу обіцяти, що дам робочі місця", – пояснює директорка Малівської ЗОШ Галина Якимович.
Вона додає, в результаті оптимізації звільниться шість вчителів початкових класів, а такої потреби у школі немає, і прилаштувати зможуть лише кількох людей
"Існують ці дві школи завдяки опорному закладу, бо якби не кількість дітей у нашому закладі, то освітньої субвенції у Золочівці вистачило б на три-чотири місяці. Щороку ми зі своїх коштів могли б використати на потреби закладу, і на це йде більше, ніж мільйон", – пояснює Галина Якимович.
Позиція очільника громади
На утримання малокомплектних шкіл йде значна частина грошей бюджету, – зазначає голова громади.
"З бюджету громади 82% коштів іде на освітні заклади, а є ще благоустрій, водопроводи. З наших невеликих фінансів, але буде тяжче. Ми давно продумали максимально переходити на альтернативне опалення. З 11 котелень, лише одна школа в Берестечку – на газу, 90 тис. на газ спалювали. Там всього 27 діток, то на одного учня опалення – більше 10 тис., коли у Малівському 600, в Берестецькій – 10 600", – уточнює голова Боремельської громади Віктор Корінь.
Цього року школи громади перезимують, бо до освітніх закладів вже привезли дрова та вугілля. Але якою буде подальша доля малокомплектних освітніх закладів — вирішуватимуть місцеві депутати.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram