Перейти до основного змісту

"Обличчя Незалежності". Заслужений лікар України Мирослав Семанів

Ексклюзивно
. Суспільне Рівне

За рік і місяць до проголошення Акту про Незалежність України завідувач урологічного відділення Рівненської обласної лікарні Мирослав Семанів вивісив жовто-синій прапор над хірургічним корпусом. Той факт, що ніхто не наважився його знімати, каже, вселяв у місцевих патріотів упевненість – на створення суверенної української держави чекати недовго.

Спогадами Мирослав Семанів поділився з журналістами Суспільного в рамках циклу сюжетів "Обличчя Незалежності", присвяченого 30-ій річниці проголошення Акту про Незалежність.

Те, що Україна має бути незалежною, Мирослав Семанів, за його словами, усвідомив іще восьмирічним хлопцем. В ті часи його родина допомагала Українській повстанській армії.

"Батька не забирали в ліс, бо було четверо малих дітей. Там була якась норма, що таких не чіпати. Не один раз уночі я чув, як шкребуть у вікно. Це знак – передати хліб. Пекли спеціально, мали наготовлений якийсь клуночок з їжею, через вікно передавали і вікно захлопувалося. Я це дуже добре пам'ятаю", – розповідає Заслужений лікар України Мирослав Семанів.

У роки радянської перебудови він був серед ініціаторів створення "Народного Руху України за перебудову". Лікар почав пропагувати ідею незалежності в обласній лікарні, де в ті часи був завідувачем урологічного відділення.

"Ще рік і місяць совєтської влади, я приїхав з хлопцем, прийшов в лікарню, сказав, що зараз будуть вішати прапор. Хворі, які тільки мали бути, вийшли, попутні – повна територія. І я над хірургічним корпусом, з сином – я не міг дістати, він став мені на плече – повісив прапор синьо-жовтий. Він ще висів понад десять років, ніхто його не міг зачепити", – пригадує він.

Звістка про проголошення Незалежності України застала Мирослава Семаніва у Рівному.

"Я дивився по телевізору, бачив, як прапор виносять. Винесли прапор і я зриваюся з місця, їду до ЧервоніяВасиль Червоній - український політик, народний депутат перших чотирьох скликань, голова Рівненської ОДА (2005—2006). Активіст громади віруючих УПЦ Київського Патріархату. Загинув 4 липня 2009-го року від удару блискавки на відпочинку. в Народний дім. Вийшли на вулицю і досить голосно розмовляли на цю тему. Всіх зустрічних біля Народного дому, зі святом великим вітали", – продовжує Семанів.

Зараз він – Заслужений лікар України. 30-ту річницю Незалежності, каже, відсвяткує у вишиванці, подарованій родиною свого покійного побратима Василя Червонія.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Топ дня
Вибір редакції