Перейти до основного змісту

Як прикрашають могильні хрести на Рівненському Поліссі

Ексклюзивно

На Рівненському Поліссі досі існує давня традиція — прикрашати могильні хрести хустками, стрічками та рушниками. Звичай передають із покоління в покоління, а у 2023 році його внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України, розповіла етнографиня Ірина Рачковська-Баковецька.

Про традицію, яка побутує в селищі Соснове – у матеріалі Суспільного.

Кладовище у селищі Соснове. Суспільне Рівне

Місцева жителька Валентина Власюк прикрашала хрест на могилі свого покійного чоловіка. Вона розповіла, що цю традицію перейняла від бабусі:

"Мені це все розповідала моя бабуся Анастасія, яка теж корінна соснівчанка, але сім'я якої складалася із двох релігій. Чоловік – католик, поляк корінний, а бабуся – українка. Я запитувала: «Бабо, а для чого ти це все вішаєш?». І особливо перед святами, перед зеленими святами, перед Великоднем вона обов'язково щось тут поновлювала".

Валентина Власюк вбирає хрест. Суспільне Рівне

Жителька Соснового вбирає хреста. Суспільне Рівне

На Рівненському Поліссі збереглася давня традиція дохристиянського походження — вбирання могильних хрестів у хустки, стрічки та фартухи. Зокрема, так роблять і в селищі Соснове.

Жительки Соснового вбирають хреста. Суспільне Рівне

Побутування цієї традиції пояснила етнографиня Ірина Ірина Рачковська-Баковецька:

"Вважалося, що душа перероджується у рослину, і на місці поховання садили дерево чи кущ. Наші предки, піклуючись про померлого, розуміли, що його треба одягнути, нагодувати. До сьогодні збереглася і та, і інша традиція, тому що годуємо ми коли — приносимо коливо на кладовище, коли приносимо, наприклад, на Великодень або перед поминальною неділею паску, фарбовані яйця, крашанки. Ну, і звичайно на Рівненському Поліссі побутує ще окрема традиція, яка стосується одягання".

Ірина Рачковська-Баковецька та Валентина Власюк вбирають хреста. Суспільне Рівне

Хрести на могилах чоловіків прикрашають рушником. Суспільне Рівне

Хрести на жіночих могилах вбирають у відрізки тюлю, хустки та фартушки, а на чоловічі — вишиті або кухонні рушники.

"Кажуть, що у фартушку вона на тому світі буде пекти пироги, і у фартушку буде розносити по родичах. Або для маленьких діток, які померли дітками, або збирати яблука і розносити своїм близьким, теж померлим. Для чоловіків вважалося, що потрібен рушник, тому що в Біблії сказано, що в поті чола будеш здобувати хліб насущний, то вважалося, що чоловіки, які помирають — їхні душі там теж в поті чола працюють", – зазначила директорка обласного центру народної творчості Ірина Рачковська-Баковецька.

Хрести на жіночих могилах вбирають у відрізки тюлю, хустки та фартушки. Суспільне Рівне

Через рік стрічки або рушники замінюють на нові, а попередні — спалюють.

"Ця традиція, напевно, в нас ніколи не згасне, тому що я приводжу сюди своїх дітей, вони допомагають прибирати. Я вже своїм внукам розповідаю. Кажу: «Обов'язково принесете мені якусь хустину, або якогось рушничка»", – сказала жителька Соснового Валентина Власюк.

Жительки Соснового вбирають хреста. Суспільне Рівне

Вбрані хрести на кладовищі. Суспільне Рівне

У 2023 році традицію вбирання могильних хрестів на Рівненському Поліссі внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Жительки Соснового не кладовищі. Суспільне Рівне

Вбрані хрести на кладовищі в Сосновому. Суспільне Рівне

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok

Топ дня
Вибір редакції