Творча група “Кулінарного спадку” побувала у селі Злазне на Рівненщині, де в етносадибі Марії Шершун разом із дітьми готували традиційні пісні страви на Святвечір — від куті до узвару та голубців.
Суспільне продовжує вивчати гастроспадщину Рівненщини. Творча група "Кулінарного спадку" знову побувала у селі Злазне Головинської громади — в етносадибі, яку створила жителька цього села Марія Шершун.
Раніше пані Марія ділилась автентичним рецептом гарбузової червоної каші та рецептом недільних страв.
Цього разу господиня запропонувала приготувати пісні страви на Святвечір. І допомагали їй у підготовці до Святвечора вихованці Злазненського ліцею та недільної школи "Паросток" Свято-Іоано-Богословської парафії села Базальтове.
"З давніх-давен в Україні Святвечір завжди був особливим. У цей час і зорі на небі світять якось тепліше, бо світ чекає народження Спасителя. Ми дякуємо Богові за прожитий рік, за хліб, за захисників і за родину", — розповіла пані Марія.
За традицією на Святвечір готують 12 пісних страв на честь 12 апостолів Божих. Кожна має своє значення.
"І цьогоріч, готуючи святвечірні страви в етносадибі, розпочнемо ми з приготування куті — найголовнішої страви. Для цього візьмемо зерна пшениці. Я їх замочила на ніч, заллємо водою і варитимемо на плиті. Коли пшениця звариться, додамо мед та перетертий мак. І потім поставимо ще у духовку, щоб кутя умлівала".
А поки вариться кутя, господиня готувала узвар із сушених груш та яблук, потравку з грибами та оселедцем — так, саме з ним. Пані Марія каже, що замість оселедця можна використовувати й сушену рибу.
Також вона організувала інгредієнти для решти святвечірніх страв, які готуватимуть у печі — голубці, тушковані капуста та квасоля, і всі з додаванням сушених грибів.
І допоки ці страви мліють у печі, господиня готує ще й картопляні кльоцки або ж олив’яні галушки.
"Натираємо на тертці картоплю, цибулину. Віджимаємо зайву рідину. Солимо, перчимо, додаємо борошно, формуємо кльоцки і відварюємо у підсоленій воді, — поділилася ще одним рецептом Марія Шершун. — Коли галушки зваряться, викладаємо їх у тарілку та присмачуємо підсмаженою цибулею".
З настанням темряви, коли на небі з’явиться перша зірка, господиня накриває на стіл.
"На покуті ставимо дідух. Під скатертину кладемо сіно — символ ясел Христа, зерно для багатого врожаю, сіль — символ чистоти, часник від злих духів, ставимо приготовлені 12 страв, запалюємо свічку — і родина сідає вечеряти", — зазначила пані Марія і запросила до столу своїх помічників.
Що вони розповіли про святвечірні страви, як їх приготувати, скільки та яких саме потрібно для цього інгредієнтів, як правильно накрити стіл — дивіться про все це у новому випуску проєкту "Кулінарний спадок".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok