Перейти до основного змісту

Майно Костянтина Жеваго передали до АРМА: серед активів – частка "Полтавського ГЗК"

Костянтин Жеваго. Getty Images/Jeff Pachoud

Майно бізнесмена, якого підозрюють у розтраті грошей банку "Фінанси та Кредит", передали до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами.

Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

28 лютого 2025-го року Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання Офісу Генерального прокурора та ухвалив рішення про передачу до АРМА корпоративних прав 16 підприємств, пов’язаних із підозрюваним. Серед них – 49,5% статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Як йдеться у повідомленні, у межах розслідування було арештовано майно підозрюваного та пов’язаних із ним юридичних осіб. Йдеться, зокрема, про акції підприємств, корпоративні права компаній, 26 об’єктів нерухомості, а також майно інших юридичних осіб, серед яких 14 майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир та яхта.

Ще 2020-го року частину активів вартістю понад 300 мільйонів гривень, включно з корпоративними правами, коштами та нерухомістю, також передали до АРМА. До них входять готелі, оздоровчі комплекси та комерційна нерухомість у Києві, Харкові, Полтаві та Кривому Розі.

Що відомо про санкції щодо Костянтина Жеваго

14 лютого 2025 року Офіс Генпрокурора розпочав кримінальне провадження щодо експрезидента та нардепів Петра Порошенка та Віктора Медведчука та трьох бізнесменів ― Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова і Костянтина Жеваго. Щодо них 12 лютого Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції.

Костянтин Жеваго ― власник металургійної компанії "Ferrexpo", до складу якої входить "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Жеваго є фігурантом низки кримінальних проваджень, зокрема, щодо розтрати 113 мільйонів доларів фінансової установи. Його заочно заарештували у липні 2024-го, зараз бізнесмен закордоном.

Серед санкцій, накладених РНБО тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, заборона брати участь у приватизації, оренді державного майна, збільшувати статутний капітал підприємств тощо. Також вони мають припинити угоди, зокрема у сфері безпеки та оборони. За даними СБУ, це необхідно через загрозу держбезпеці.

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok

Топ дня
Вибір редакції