Антон Фіцай з Полтавщини повернувся з російського полону 24 серпня 2024-го. Там перебував понад два роки – потрапив у травні 2022-го під час виходу з "Азовсталі". Спочатку його повезли до Оленівки, потім – до Горлівки, а далі – до Тореза. Своєю історією поділився із Суспільним.
Антону Фіцаю – 25, він із селища Машівка. 2020-го закінчив Полтавську політехніку і після цього пішов служити за контрактом. Потрапив до Маріуполя у Нацгвардію. Навесні 2022-го мав звільнитися у запас, але в лютому розпочалося повномасштабне вторгнення.
Кілька днів був у частині, після чого їх відправили на "Азовсталь". Уже в травні стало зрозуміло, що вони можуть потрапити в полон, розповів Антон Фіцай.
"Уже режими припинення вогню, десь когось міняли, поранених вивозили, цивільних. А далі вже 16 травня почали здаватися. Нас дуже багато було там, за день всі не вийдуть. Із 16 числа вийшли перші «300-ті» тяжкі. А 17-го числа сказали, що ми теж виходимо. Зібрали речі і пішли на вихід. Ми виходили з автоматами. На виході нас чекав «ЗІЛ» і була наша розвідка. Сказали: «Хлопці, все буде нормально, два-три місяці, а ми вас витягнемо", – розповів колишній військовополонений Антон Фіцай.
Військовослужбовці здали зброю і їх повезли в Оленівку. Там пробув три місяці та був свідком теракту 29 липня 2022-го.
"Це був цех, у якому стелі були дуже високі. Тобто, його неможливо було опалювати. Поселили туди 200 чоловік із полку «Азов» туди. І десь через добу приблизно, об 11-й годині вечора ми вже відпочивали і почули вибухи. Побачили, що вибухає барак. Я спілкувався з тими, хто там був. Один з них розказав, що на бараку був вибух посередині. Тобто все це було підлаштовано", – розказав Антон Фіцай.
1 вересня 2022-го полонених перевезли у Горлівку. Там умови були кращі, ніж в Оленівці, при цьому там були «спецназівці», які щодня влаштовували побої та катували полонених. Те саме відбувалося в місті Торез, куди Антона разом з іншими перевезли 2024-го.
"Вони взагалі ні в чому не розбиралися. Вони нас дуже добре «привітали» з 9 травня. Зібралися три зміни в один день і добре «привітали» нас фізично. Шокерами, палицями, ногами, руками. Були випадки, коли вони ламали людям руки, розбивали голови. У червні, на початку липня вже почалися обміни полоненими. Тому ми думали, що щось має відбутися", – додав колишній військовополонений.
Полонені почали підозрювати, що скоро відбудеться обмін, коли дізналися про Курську операцію, а також про те, що українські військові взяли в полон кілька сотень росіян. Невдовзі після цього чоловіків почали викликати. Антону Фіцаю запропонували три варіанти: піти на обмін, залишитися в полоні чи піти в російський «добробат».
"Кажу: «Ні, давайте на обмін». Спецназ вирішив нас також «провести». Прийшов спецназ, сказали: «Ви що тут взагалі охр*ніли?». Одразу нас швидко нагнули, як ми повинні стояти, в принципі, буквою Г і сказали: «Руки вгору». І потім: «А як же, а як же вони поїдуть без їхнього улюбленого гімну? Давайте, гімн Росії заспівайте». Постояли, поспівали і потім вони типу підсрачниками нас як проводжали", – розповів Антон Фіцай.
В Україну добиралися кілька днів різним транспортом, зокрема, літаком. До кордону приїхали з боку Білорусі.
"Я так розумію, що до нас в автобус зайшли кореспонденти, напевно, з Білорусі. Потім кажуть: «Зараз ми будемо знімати вас на камеру. Скажіть ваші побажання». Що ми можемо сказати? Що у нас претензій, в принципі, немає. Звісно, вони є, але у нас їх немає. Кожен сказав, що добре, типу, відносилися. І потім кажуть: «Ось вам ще від Лукашенка подарунки». Там шоколадка, цукерки, солодка вода»", – додав колишній військовополонений.
На території України зв’язався з батьками, які за кілька днів приїхали до нього у Київ.
"Я дуже багато часу уявляв, як я буду зустрічатися з батьками, як я прийду додому, як я їм подзвоню і так далі. Звісно, воно все вийшло зовсім інакше. Я думав, що я їх здивую. А я подзвонив, вони бачать невідомий номер і відразу: «Антон, це ти?» Кажу: «Так, це я». І відразу сльози на очах", – розказав Антон Фіцай.
Нині Антон повернувся на роботу – працює на бурових вишках. Він сподівається, що війна скоро закінчиться. А в майбутньому хоче вступити на магістратуру за спеціальністю і подорожувати Європою.
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до 5 хвилин вашого часу. Дякуємо!
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok