27-річна Катерина Баранова із Глобинської громади загинула під час обстрілу навчального центру військ зв’язку у Полтаві. Вона була цивільною і працювала у бібліотеці.
Якою була Катерина Баранова
Катерина Баранова ― до заміжжя Скрипніченко ― була родом із села Опришки Глобинської громади. У ньому народилася, виросла та здобула середню освіту.
"Вона завжди на всіх фотографіях усміхнена, весела, така, як вона і в житті була. У класі дуже її всі любили, дуже вона була така активна, все в неї виходило, весь клас тягнувся за нею", ― розповіла Суспільному мама Катерини Олена Скрипніченко.
Після школи жінка навчалася у Полтавському педуніверситету за спеціальністю "Культурологія", вийшла заміж та народила доньку.
"Донечка вже приходила, їй на випускний приносила квіти, маму вітала. А потім її взяли на роботу в бібліотеку юнацтва (Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара ― ред). І там вона працювала майже шість років", ― розповіла мама жінки.
2024-го їй запропонували роботу у бібліотеці при навчальному центрі військ зв’язку у Полтаві. До загибелі Катерина Баранова працювала менше, ніж пів року. Жінці було 27.
Що відомо про загибель Катерини Баранової
Зранку 3 вересня 2024-го дві російські ракети влучили у будівлю навчального центру військ зв’язку у Полтаві. За пів години до трагедії Катерина телефонувала мамі. Як розповіла Олена Скрипніченко, розмова була звичайною і ніщо не віщувало біди.
Згодом до Олени зателефонував чоловік Олексій і сказав, що стався обстріл на роботі у доньки. Олексій Скрипніченко Суспільному розповів:
"О 10:03 до мене зателефонував телефон Каті. Я включився, почав гукати Катю. Я чув на задньому плані розмову, крики, сторонні голоси. Передзвонив до Віталіка, чоловіка Каті, кажу: "Що там у вас?". Каже, був обстріл у Каті на роботі. О 10:27 останній раз пролунав від Каті дзвінок, але те саме ― Катиного голосу я не почув".
Після цього подружжя поїхало у Полтаву, аби шукати доньку на місці обстрілу. Чоловік Катерини об’їздив усі лікарні у надії знайти її там. Батьки жінки пішли до намету поліції, аби описати прикмети. Правоохоронці й повідомили їм про загибель. Олена Скрипніченко розповіла:
"Прозвучала тривога. І вони виходили, вона виходила з кабінету, спускались у підвал. Там строго з цим було. Була її колега. Катя вийшла, а вона вернулась закрити вікно. І вона залишилась жива, а Катя ж…"
Як рідні живуть із втратою Катерини Баранової
Окрім батьків, у жінки лишилася сестра, чоловік та донька. Усі вони вчаться заново жити без Катерини, розповіла її мама Олена Скрипніченко.
Поховали загиблу на кладовищі у селі Опришки біля могил військовослужбовців.
"Було дуже багато людей, було з сусідніх районів, із роботи приїжджали із Полтави. Наші односельці, всі її знайомі, друзі, куми. Дуже багато, дуже багато. Всі прийшли з Катею попрощатися", ― розповіла Суспільному Олена Скрипніченко.
Біля портрета Катерини напередодні новорічних свят батьки поставили маленьку ялинку. До доньки приходять щодня, а майже щотижня приїжджають і чоловік із дитиною.
"Кожну хвилину ходиш, думаєш, чому воно так сталось? Чому воно так в родині нашій? Ходиш, говориш з нею, розмовляєш. Ми думаємо, що вона чує. Тільки й того, що сказати не може. Вона завжди буде в наших серцях, завжди в нашій пам'яті", ― розповіла мама жінки.
Що відомо про обстріл Інституту зв’язку у Полтаві 3 вересня 2024-го
Зранку 3 вересня жителі Полтави чули два звуки вибухів. Вони пролунали близько 09:10. Перед цим у Telegram-каналі Повітряних сил повідомляли про ракету у напрямку Полтави. За кілька хвилин до вибухів у регіоні оголосили про повітряну тривогу ― о 09:08.
Армія РФ влучила у будівлю Інституту зв’язку у Полтаві. Станом на 14:20 повідомили про понад 40 загиблих та більше 180 поранених. Інформацію поширив у своєму Telegram-каналі президент України Володимир Зеленський.
Як повідомив у Telegram-каналі міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, з-під завалів дістали 11 людей. У сусідніх будинках вибило вікна та пошкодило фасади.
Проміжок між оголошенням тривоги і влучанням був коротким, тому вибухи застали людей у момент евакуації у бомбосховища, повідомили у Міноборони. За їхніми даними, російська армія використала для обстрілу дві балістичні ракети.
Командування Сухопутних військ 3 вересня повідомило, що проведуть "розслідування, щоб виявити, чи було зроблено достатньо, аби убезпечити життя і здоровʼя військовослужбовців на обʼєкті". Також перевірять, чи належним чином здійснювали керівництво закладом. На подібних об'єктах мають посилити заходи щодо убезпечення особового складу і перевірити дисципліну у військових частинах.
Речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін розповів, що у навчальному закладі під час ракетного удару не було жодних шикувань. Військовий, який перебував в одному з корпусів Інституту зв’язку на момент атаки, також надав таку інформацію Суспільному.
Поранених під час обстрілу відвезли до медзакладів у громаді. Зокрема, і в обласну лікарню імені Скліфосовського. Кількість пацієнтів у закладі не назвали. Частина поранених ― у реанімаційному відділенні, усі вони у тяжкому стані. Про це повідомив Суспільному завідувач відділення Валентин Білий. За словами медика, усі поранені були без свідомості та не ідентифіковані. До обласної станції переливання крові 3 вересня звернулося близько 150 людей. Протягом дня в установі заготували близько 75 літрів крові. Про це Суспільному розповів головний лікар обласної станції переливання крові Володимир Рудіков.
Внаслідок обстрілу обвалилася передня стіна навчального корпусу від однієї ракети, від іншої ― середина корпусу, чотири сходових прогони. Цегла із будівлі розлетілася і привалила людей. Про це на брифінгу 4 вересня повідомив начальник об’єднаного навчального центру військ зв’язку Ігор Міцюк. Загалом у приміщенні було шість евакуаційних виходів, два з яких завалило уламками та будівельним сміттям.
Управління Служби безпеки України в Полтавській області перевіряє усіх, хто мав доступ до навчального закладу. За фактом обстрілу внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Розглядають можливість коригування удару, а також роботи розвідувального БпЛА. Про це на брифінгу розповів т.в.о.начальника обласного управління СБУ в Полтавській області Костянтин Семенюк. Шукають і людей, які знімали наслідки одразу після влучання російських ракет.
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до 5 хв вашого часу. Дякуємо!
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok