У розслідуванні щодо обстрілу навчального центру військ зв’язку у Полтаві триває експертиза. Про події 3 вересня 2024-го у підсумковому матеріалі Суспільного наприкінці року.
Спогади про обстріл інституту зв’язку від військового
3 вересня 2024-го стався найбільший за кількістю жертв обстріл Полтави від початку повномасштабного вторгнення. Дві російських ракети "Іскандер" поцілили у будівлю навчального центру військ зв’язку, яка розміщена у середмісті.
Суспільне поспілкувалося з одним зі свідків тих подій, він погодився надати анонімний коментар. На момент обстрілу чоловік п’ятий день перебував у центрі, приїхав на навчання для отримання військової спеціальності.
Зранку він із колегами був на заняттях в одному з корпусів закладу. Після сигналу тривоги всі почали спускатися в укриття.
"Я був, по суті, навпроти входу, тому що там був натовп. Летить ракета і прямо тобі за спину падає, таке відчуття, що я міг підскочити і торкнутися до неї. Пролунав звук дуже гучний, як двигун літака. Я взагалі здивувався, що я вижив після такого", ― сказав військовослужбовець.
У нього лікарі діагностували мінно-вибухову травму, уламкові поранення, контузію з перфорацією барабанної перетинки. Чоловік досі лікується від наслідків.
"Ходити я міг, з мене текла кров із сідниці, зі спини. У мене перша думка була: чи комусь допомогти, когось з-під завалів забрати. Далі я побіг від епіцентру катастрофи, були такі навчальні окопи маленькі. Потім мене перенесли в укриття, вкололи знеболювальне. Почали нас евакуювати на різних видах транспорту, на яких тільки могли. Пам'ятаю, і автобуси міські зупинялися, висаджували людей".
За словами військового, на території центру не дотримувалися правил кібербезпеки, люди користувалися мобільними телефонами, а не мережею Wi-Fi, тому це могло становити небезпеку.
"Перша думка в мене була, типу, ― це ж мало статися. Стільки військовослужбовців на маленькій території без ніякої кібергігієни. Держава це зарахувала як нещасний випадок, написали в обставинах травмування, що це сталося під час виконання обов'язків військової служби. Цей рядок перекреслює всі виплати і все, що ми могли отримати по пораненню", ― розповів воїн.
Спогади рідних Катерини Баранової, яка загинула під час обстрілу
27-річна Катерина Баранова із села Опришки Глобинської громади ― цивільна, вона керувала бібліотекою на території військової частини. На момент обстрілу жінка працювала на цій посаді близько п’яти місяців.
Мама Катерини Олена Скрипніченко Суспільному розповіла:
"Чоловік мені зателефонував, що прилетіли ракети, обстріл. Прилетіли ракети в інститут зв’язку й наша донечка не виходить на зв’язок".
Подружжя одразу поїхало у Полтаву. На місці обстрілу було багато людей, вони намагалися знайти доньку і постійно до неї телефонували, але відповіді не було.
"Ми дуже надіялися, що вона, може, десь у лікарні. А тоді нас викликали до палатки поліції, там ми описали її, особливі прикмети. І там ми дізналися, що наша Катя у моргу. Її забрали, знайшли у перших рядах", ― сказала Олена Скрипніченко.
За її словами, Катерина була веселою та життєрадісною. В університеті навчалася за спеціальністю "Культурологія". Після навчання працювала у полтавській бібліотеці для юнацтва, проводила заходи для дітей. Рішення доньки про зміну місця роботи сприйняли у родині спокійно, бо звикли завжди підтримувати Катерину, розповів Суспільному батько жінки Олексій Скрипніченко.
У Катерини Баранової також лишилися, зокрема, чоловік та 9-річна донька. Поховали жінку на кладовищі у рідному селі. За словами Олени Скрипніченко, на прощання прийшли майже усі місцеві жителі та знайомі і друзі загиблої з інших населених пунків. Батьки навідуються на кладовище до Катерини щодня.
Розслідування справи про обстріл інституту зв’язку
За офіційними даними, під час обстрілу загинуло 59 людей, близько трьох сотень отримали поранення. Розслідування у справі триває. У відповіді на інформаційний запит Суспільного представники ДБР повідомили:
"Відомості внесені до ЄРДР за недбале ставлення до військової служби, призначено судову військово-статутну експертизу, яка на даний час триває. Допитано понад 80 осіб з числа очевидців, потерпілих та службових осіб військової частини. Тривалість досудового розслідування та його план будуть уточнені після завершення експертизи", ― йдеться у відповіді на запит.
Згідно з повідомленням, про підозру поки нікому не оголосили. За даними Суспільного, Ігор Міцюк полишив посаду начальника навчального центру військ зв’язку за кілька тижнів, після передачі справ та оформлення документів. Нині він працює у Києві.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok