Приблизно 10 років полтавка Зоя Воронянська займається волонтерством. За її словами, нині відвідує поранених захисників України у шпиталях та малює для них ікони на прапорах.
Свою історію жінка розповіла Суспільного до Міжнародного дня волонтера, який відзначають 5 грудня.
"Що для мене бути волонтером? Це, по-перше, бути людиною. Намагатись прийти комусь на допомогу", ― так про свою працю розповіла полтавка Зоя Воронянська.
Вона стала волонтеркою від 2014-го, після участі в Революції Гідності. Спочатку збирали й відправляли допомогу захисникам України ― продукти та речі. Нині полтавка із колегами відвідує поранених воїнів у шпиталях, називають себе "Сестрами милосердя".
"Коли ти перший раз приходиш, тебе трошки насторожено сприймають. Якщо ти постійно приходиш, якщо ти до них поступово підходиш, находиш з ними спільну мову, тоді вони тобі довіряються і починають розповідати і про себе, про свої історії, про свої подвиги. Для нас свята ― це завжди такі особливі дати, коли ти маєш викластись на всі 100".
Зоя Воронянська ― волонтерка центру Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ. Нині вона малює ікони на українських прапорах і передає їх військовим як обереги.
"Чомусь я так подумала, що якщо буде поєднано духовне і те, що для хлопців найдорожче ― це прапор на війні, символ, хлопцям має це сподобатись. І так воно й вийшло", ― сказала полтавка.
За її словами, завдяки цій праці знайшла нових друзів, зокрема, і серед військових. Із ними підтримує зв’язок.
"Коли я прийшла вчергове провідувати хлопців, Саша з кінцівкою втраченою із Гадяча підходить до мене, знімає з себе курточку військову і каже: "Я хочу вам подарувати. Це та курточка, в якій я отримав поранення. Візьміть на згадку про мене". Це відразу ком в горлі, відразу сльози на очах, бо хлопці тобі віддають найдорожче", ― розповіла Зоя Воронянська.
Більше історії полтавської волонтерки та її колег у відеоінтерв’ю Суспільного.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok