Фігури коників, баранців та кошенят створює керамістка з Диканьки Вікторія Григоренко-Громова. Роботі з глиною навчилася у 6 років. Її найменші вироби заввишки 5 сантиметрів, а найбільші до пів метра.
Виліплює фігури тварин вручну та на гончарному крузі. Загалом має приблизно 3 тисячі робіт.
За гончарним кругом керамістка Вікторія Григоренко-Громова створює заготовки для своїх робіт. Використовує білу глину. Навчилася цьому в дитинстві від батька. Відтоді, каже, справу не полишає 20 років.
Мій дядя займається керамікою, тьотя, татко займався керамікою. У дитинстві це були панно з квіточками, з метеликами, різні декоративні вироби. А потім вже перший свій досвід. У 8 років ми поїхали на Сорочинський ярмарок. Пам’ятаю свою першу картину – також в диканських мотивах.
Більшість робіт майстрині – фігурки тварин. Наприклад, кошенята, коники та баранці.
У кожного є свій характер, своя пластика, на кожній роботі можна викласти свій декор, тобто є місце для творчості та для польоту фантазії. Якщо ліпити посуд, то тут є вже деякі обмеження.
Кожен елемент майбутньої фігурки створює окремо.
Я, коли робила цю роботу, частину створювала на гончарному крузі. Зокрема, ніжки, тулубець, п‘ятачок, потім ці деталі закріплюю до купи й декорую. Квітки, хвостик створюється, очі, вушка. Я зараз ліплю статуетку бичка. Символ наступного року я ліплю щорічно. Готуюся раніше. Заготовка зроблена на гончарному колі, а потім вже декорується робота, додається голівка.
Створила керамістка з Диканьки близько трьох тисяч робіт.