Після ракетного обстрілу Полтави 3 вересня поранених людей до лікарень міста почали везти вже у перші хвилини. В одному із медзакладів травмованих приймали понад сотня працівників в усіх відділеннях.
"Травми були дуже тяжкі, вкрай тяжкі. І дуже багато патології було, тобто на різних ділянках і черевної порожнини, і голова, і кінцівки, і кровотечі, все, що можна собі представить, все було. Поступали до нас вкрай тяжкі хворі, деякі з них травми були несумісні з життям, але ми стабілізували, і в нас на сьогодні всі живі", — повідомив директор однієї з полтавських лікарень Максим Дудченко.
Перших поранених після ракетного удару по інституту зв’язку у Полтаві до однієї з лікарень "швидкі" почали везти вже за 20 хвилин, згадала завідувачка приймального відділення Наталія Корнійчук.
"Почули ми всі вибух страшний, і зрозуміли, що, можливо, буде велика кількість постраждалих. У нас були вже відпрацьовані маршрути, ми вже навчалися перед цим. Тобто ми вже знали, що робити, як. Почали поступати постраждалі, постраждалих була велика кількість. Задіювали медичний персонал всієї лікарні", — додала Наталія Корнійчук.
Перед приймальним відділенням організували сортування поранених.
"Ми готувались до цього, як і другі лікарні, готувались неодноразово, сумісні були тренування. Ми проводили під час тренувань і операції в бомбосховищах, напрацьовували до автоматизма наші навички в цій ситуації. За основу ми взяли досвід харків'ян, які, мабуть, найперші зіткнулись з цією ситуацією великого надходження постраждалих", — зауважив директор лікарні Максим Дудченко.
Перев’язували та обробляли рани пацієнтів по усіх відділеннях медзакладу. Одночасно у лікарні працювало сім хірургічних бригад.
"Масове поступлення - це в першу чергу стрес, дефіцит ресурсів і утруднена логістика. Я займався в першу чергу логістикою, якби сортуванням і логістики. Було дуже важко, але тим не менше, у нас не було жодних затримок, вчасно надавалася оперативна допомога всім критичним хворим, і всім хворим надалася допомога вчасно. До такої ситуації до кінця готовими не можна бути ніколи, але завдяки тому, що хоча би в тренувальному режимі ми багато разів це приговорили, хоча би було якесь розуміння, які будуть складності і що робити", — розповів завідувач хірургічним відділенням Дмитро Усков.
До прийому та надання допомоги пораненим у лікарні одразу долучились працівники кафедри. Також із пораненими працювали кілька груп студентів та інтернів Полтавського медуніверситету, розповів Микола Кравців.
"Усі співробітники кафедри надавали кваліфіковану хірургічну допомогу в операційних залах разом з лікарями- інтерними, студенти, вони всі включились в транспортування пацієнтів і також виконували медсестринські маніпуляції, які їхні навики дозволяють", — поділився завідувач кафедри хірургії Полтавського медуніверситету Микола Кравців.
Як повідомляли раніше, загалом у міських закладах нині лікують понад дві сотні поранених під час російського обстрілу людей.
Що відомо про обстріл Інституту зв’язку у Полтаві 3 вересня 2024-го
Зранку 3 вересня жителі Полтави чули два звуки вибухів. Вони пролунали близько 09:10. Перед цим у Telegram-каналі Повітряних сил повідомляли про ракету у напрямку Полтави. За кілька хвилин до вибухів у регіоні оголосили про повітряну тривогу ― о 09:08.
Армія РФ влучила у будівлю Інституту зв’язку у Полтаві. Станом на 14:20 повідомили про понад 40 загиблих та більше 180 поранених. Інформацію поширив у своєму Telegram-каналі президент України Володимир Зеленський.
Як повідомив у Telegram-каналі міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, з-під завалів дістали 11 людей. У сусідніх будинках вибило вікна та пошкодило фасади.
Проміжок між оголошенням тривоги і влучанням був коротким, тому вибухи застали людей у момент евакуації у бомбосховища, повідомили у Міноборони. За їхніми даними, російська армія використала для обстрілу дві балістичні ракети.
Командування Сухопутних військ 3 вересня повідомило, що проведуть "розслідування, щоб виявити, чи було зроблено достатньо, аби убезпечити життя і здоровʼя військовослужбовців на обʼєкті". Також перевірять, чи належним чином здійснювали керівництво закладом. На подібних об'єктах мають посилити заходи щодо убезпечення особового складу і перевірити дисципліну у військових частинах.
Речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін розповів, що у навчальному закладі під час ракетного удару не було жодних шикувань. Військовий, який перебував в одному з корпусів Інституту зв’язку на момент атаки, також надав таку інформацію Суспільному.
Поранених під час обстрілу відвезли до медзакладів у громаді. Зокрема, і в обласну лікарню імені Скліфосовського. Кількість пацієнтів у закладі не назвали. Частина поранених ― у реанімаційному відділенні, усі вони у тяжкому стані. Про це повідомив Суспільному завідувач відділення Валентин Білий. За словами медика, усі поранені були без свідомості та не ідентифіковані. До обласної станції переливання крові 3 вересня звернулося близько 150 людей. Протягом дня в установі заготували близько 75 літрів крові. Про це Суспільному розповів головний лікар обласної станції переливання крові Володимир Рудіков.
Внаслідок обстрілу обвалилася передня стіна навчального корпусу від однієї ракети, від іншої ― середина корпусу, чотири сходових прогони. Цегла із будівлі розлетілася і привалила людей. Про це на брифінгу 4 вересня повідомив начальник об’єднаного навчального центру військ зв’язку Ігор Міцюк. Загалом у приміщенні було шість евакуаційних виходів, два з яких завалило уламками та будівельним сміттям.
Управління Служби безпеки України в Полтавській області перевіряє усіх, хто мав доступ до навчального закладу. За фактом обстрілу внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Розглядають можливість коригування удару, а також роботи розвідувального БпЛА. Про це на брифінгу розповів т.в.о.начальника обласного управління СБУ в Полтавській області Костянтин Семенюк. Шукають і людей, які знімали наслідки одразу після влучання російських ракет.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok