Центри життєстійкості реалізовує Мінсоцполітики у рамках всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?". Її ініціювала перша леді України Олена Зеленська.
Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповіла психологиня Наталія Кобилинська.
За її словами, у цьому центрі з дітьми можуть пропрацювати із травмою втрати. На її думку, тема смерті у нашому суспільстві не пропрацьована. Особливо це табу для дітей. Шукаючи пояснення самі, часто вже у дорослому віці це виливається у психосоматику, розлади психіки. Тому важливо перші емоції від втрати близької людини не приховувати, а прожити, бо вони зцілюють.
"Коли дитина правильно переживає горювання, вона розуміє що відбувається. На похорон не беруть дитину до чотирьох років. А далі дорослі повинні розказати зрозумілою дитині мовою про те, що сталася трагедія, не менше п’яти разів пояснити їй, як буде відбуватися церемонія поховання, навіщо це потрібно. Як варіант, пояснити смерть на прикладі мертвої пташки, яку діти могли бачити у своєму житті", — розповідає психологиня.
Як розповіла психологиня, серед дорослих існує хибна думка, що діти у своєму віці ще нічого не розуміють, що вони швидко все забувають, а коли підростуть, усе самі зрозуміють. Таке ставлення може спричинити у дитину психологічну травму.
"Коли через рік після втрати дитина відчуває сильну печаль, стійкий плач, агресивність, гнів, думки про смерть, заперечення смерті або нездатність прийняти цей факт, почуття порожнечі, самотності, особливо труднощі у спілкуванні, дорослі повинні звернутися за психологічною допомогою", — повідомила Наталія Кобилинська.
Фахівець з’ясує, які стадії горювання у дитини не відбулися. Два-три рази потрібно звернутися до дев’яти днів після втрати рідної людини, до сорока днів – раз на тиждень і до року – раз або двічі на місяць за потреби.
"Нещодавно я працювала з сім’єю – мама і четверо діток. Кожна дитина по-своєму переживала горе. Втім, я їм пояснила чому це нормально переживати горе, чому їм боляче, чому вони гніваються, навіть на тата, який пішов на війну і залишив їх. Діти зцілювали одне одного, вони зрозуміли, що про це потрібно говорити. Щоразу, коли їх привозила мама, я бачила, як вони зцілюються. І через пів року я їм уже була непотрібна. Хоча, наприклад, у найменшого хлопчика одразу на похороні проявилася психосоматика і зберігалася упродовж чотирьох місяців. А всі разом у колі сім’ї вони прийняли це горе і прожили його", — продовжує психологиня.
Із травмою втрати можна звертатися до фахівців центру життєстійкості у Полтаві на вулицю Гоголя, 28. Телефон: 095-28-77-046. Є сторінки центру у соціальних мережах. Також подібні заклади працюють і в інших громадах Полтавської області.
Більше слухайте в ефірі Українського радіо "Полтава" за посиланням.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok