На Полтавщині науковці історико-культурного заповідника "Більськ" завершили дослідження поховання на території Глинського городища. Там знайшли нові артефакти. Це – залізний ніж, поясне кільце та арабську монету. Також там виявили людські рештки.
Про це Суспільному розповів директор історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост.
З його слів, дослідження проводили науковці історико-культурного заповідника "Більськ" разом зі студентами Полтавського педуніверситету. Експедиція працювала у другій половині червня на території Глинського археологічного комплексу, який є складовою заповідника. Там вивчали поховання.
"Цього року було знайдено залізний ніж із прямою спинкою, поясне кільце і дирхем – це арабська монета. Важливо те, що дирхем дає для археологів датування самого поховання – 913-942 роками. У цей період було споруджено могилу, у якій було поховано людину. Цього року досліджувався курган, який був частково зруйнований дорогою прокладання ґрунтового шляху у середині 20 століття", — розповів директор історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост.
За словами директора заповідника, такі знахідки свідчать про те, що на території регіону здавна був економічний, політичний і культурний осередок. Також там виявили людські рештки. Їх передали до Інституту археології Національної академії наук України для детального вивчення, решту знахідок – на реставрацію.
"Знахідки X, XI, XII століття на цій території не поодинокі. І в найближчій окрузі ми не знаємо таких вагомих потужних по площі пам’яток із такими цікавими знахідками. І невипадково є така теорія у археологів, що битва народів 1399 року була в урочищі, де Розрита Могила, неподалік від Глинського городища. Оці дослідження, які зараз опубліковані, лише підтверджують те, що теоретично це могло бути. Подальші дослідження можуть або підтвердити, або спростувати цю інформацію", — додав директор заповідника Ігор Корост.
Як розповів Ігор Корост, у процесі дослідження науковці використовували LIDAR-зйомку.
"На LIDAR-сканері є імпульс, який посилається із пристрою, він відбивається від землі і потрапляє назад, звідки випустився. Далі у програмі опрацьовуються всі ці дані, і ми оформлюємо форму рельєфу без лісу. Тобто, LIDAR-зйомка дуже актуальна і дуже корисна на ділянках, які густо заліснені або вкриті чагарниками, і археологи не можуть прогледіти, чи є там поховання, чи є кургани", — додав Корост.
Результати досліджень, здійснених 2022-го, 2023-го і 2024-их років на території Котелевського, Більського і Глинського городищ, планують презентувати на виставці "Археологія часів війни". Її мають організувати у середині серпня цього року у художньому музеї Полтави.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok