Приїхали до рідних на Полтавщину: сім’я з Харківщини вимушено виїхала через нові обстріли росіян

Близько місяця тому на Полтавщину приїхала сім’я переселенців з міста Золочів Харківської області. Бабуся, двоє онуків та їхня мама приїхали до сім'ї тата дітей. Нині усі разом проживають у Зіньківській громаді.

Про це Суспільному розповіла переселенка Ірина Борщ.

Суспільне Полтава

"Почалася повітряна тривога, я пішов до бабусі. Виходжу на вулицю, чую незрозумілий звук. Розумію, що це щось летить, біжу до бабусі сказати це, як воно прилетіло. Я боюся, тому через це ми і виїхали", — повідомив переселенець Максим Борщ.

Фото надала І. Борщ

Близько місяця тому вони приїхали до села Пірки Зіньківської громади. В селі проживає син Ірини та відповідно батько онуків, з якими вона переїхала.

"Нормально вживаємося ми. Справа у тому, що вони і раніше до нас приїжджали. Нам легше, ми спілкуємося. Знаходимо спільну мову. Усі одне одному йдуть на зустріч, на допомогу, якщо треба. Я дуже рада, що це саме такі люди", — розповіла місцева жителька Надія Криворучко.

Із Золочева Ірина з онуками виїжджає вдруге. На початку повномасштабного вторгнення і нині, коли російські військові почали сильніше обстрілювати місто.

Суспільне Полтава

"Тоді вони (російські військові – ред.) дійшли майже до Золочева. Вони вже з танків стріляли, артобстріли. Теж було дуже страшно. Тепер почались прильоти, КАБи, таке, що довкола прилетіла, яма велика, усе в уламках. Останнім часом дуже страшно",розповіла переселенка Ірина Борщ.

Ірина з онуками проживає у будівлі поруч з оселею сина та його сім’ї. Усі долучаються до роботи по господарству.

"Що буде татко будувати не знаю, я не запитував. Вожу туди, де був возик. Там складаю і усе. Спочатку ми возили удвох з моїм братом, а потім я почав сам возити" — повідомив переселенець Максим Борщ.

Суспільне Полтава

"Це наші п’ять корівок, які дають нам гарне, смачне молочко. А ця половина у нас ще буде. Він уже почав закладати. Прийняли переселенців людей, тепер хочемо ще й переселенців корів", — повідомила місцева жителька Надія Криворучко.

"Дякувати Богу, ми вдячні їм, що нам дали тут. Нічого, бідненько, але нам добре. Спати є де, спокійно. Усе у нас є, що нам треба. У нас там електрочайник, там у нас продукти, тут у нас шифанер. Ми задоволені, що не б’є, не гримить нам над головою",розповіла переселенка Ірина Борщ.

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok