На їхню честь названі кратери на Місяці та астероїди, а їхні наукові відкриття стали основою для підручників. Це вчені з Полтавщини, які у різний час вплинули на розвиток науки. Суспільне підготувало матеріал про життя і наукову діяльність наших земляків.
Олександр Дмитрович Засядько
Олександра Засядька вважають засновником і батьком сучасної української ракетної зброї. Він першим побудував ракетну пускову установку − прообраз сучасних реактивних систем залпового вогню, яка одночасно вражала шістьма ракетами. Створив кілька типів бойових порохових ракет та спеціальний пусковий пристрій. А крім того, заснував Вище артилерійське училище і перший ракетний завод у Петербурзі, який згодом перевели у Миколаїв.
Олександр Дмитрович Засядько народився у селі Лютенька Гадяцького повіту 1779 року. Був нащадком старовинного козацького роду.
1789 року почав навчання в Артилерійському інженерному кадетському корпусі у Петербурзі. Саме тут Засядько навчається балістиці, фортифікації, виявляє інтерес до математики та фізики.
1812 року бере участь у війні, а у 36 років йде у відставку.
Засядько продає під Одесою маєток та обладнує на Полтавщині власну піротехнічну лабораторію з кузнею. Тут працює по двадцять годин на добу. Розробляє пускові установки залпового вогню, коли з однієї триноги майже одночасно або поодинці вистрілювали шість ракет. Установки були легкими і могли переноситися з однієї на іншу позицію.
У 1818 Олександр Дмитрович вирушив із Лютеньки до Санкт-Петербургу з верстаками і ракетами. Йому нарешті вдалося добитися дозволу на випробування ракет.
За 2 роки він очолив новостворене Вище Артилерійське училище, Петербурзький арсенал, піротехнічну лабораторію і Охтинський пороховий завод. У цей час він винайшов лафет із гарматою для оборони фортець, гарматний каліброметр, пристрій для пересування гармат й інших тягарів, пороховий млин, який запобігав раннім вибухам при виробництві пороху.
Помер винахідник 8 червня 1837 року у Харкові. На його честь назвали один із кратерів Місяця.
Михайло Васильович Остроградський
2001 року ЮНЕСКО внесла Михайла Остроградського до переліку видатних математиків світу. Результати його наукових досліджень увійшли в підручники. Він був членом Туринської, Петербурзької, Римської, Американської та Французької Академій Наук. Є одним із кращих математиків 19 століття, чиї праці отримали світове визнання.
Михайло Васильович Остроградський народився 24 вересня 1801 у селі Пашенівка Полтавської губернії. Початкову освіту здобув у Полтавській гімназії. Був слухачем Харківського університету, а згодом і студентом фізико-математичного факультету у закладі.
1820 Остроградський, як найкращий студент вишу, отримав ступінь кандидата наук. Проте частина харківської професури виступила проти такого рішення, отож Михайла позбавили звання. Юнак складав іспити 3 рази.
Коли йому запропонували скласти іспит вчетверте, він відмовився не тільки ще раз складати, а й від диплома університету з вимогою викреслити його ім'я зі списків колишніх студентів. Остроградський подався в Париж.
Свою роботу "Мемуари про поширення хвиль в циліндричному басейні" Михайло представив у листопаді 1826 у Паризькій Академії. А вже за рік залишив французьку столицю і почав наукову та педагогічну діяльність у Петербурзі.
Остроградський − автор 40 праць із математичного аналізу, математичної фізики і теоретичної механіки. Вивів рівняння руху снаряда, вивчав опір повітря, дію пострілу на лафет гармати. Розв'язав питання гідромеханіки про рівновагу сферичного шару рідини.
Помер Михайло Остроградський 1 січня 1862 року. Його іменем названий Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та Кременчуцький національний університет.
Юрій Васильович Кондратюк
Юрій Кондратюк − один із перших вчених-винахідників, який працював у галузі ракетної техніки та створив теорію космічних польотів. "Трасою Кондратюка" подорожували на Місяць космічні кораблі "Аполлон".
Половину свого життя він прожив під чужим ім’ям. Його справжнє − Олександр Гнатович Шаргей – змінив через загрозу влади Радянського Союзу.
Народився Олександр Гнатович 21 червня 1897 року у Полтаві. Мати була викладачкою французької мови, а батько − "вічним студентом". Вихованням Олександра займалася бабуся та нерідний дід.
1916 року він закінчив Полтавську гімназію. Того ж року без іспитів вступив до Петроградського політехнічного інституту. Та провчився там лише 40 днів і був призваний до армії. Але коли до влади прийшли більшовики, Шаргей, маючи минуле царського офіцера, змінює документи та отримує нове ім’я − Юрій Васильович Кондратюк.
1927 він переїхав до Новосибірська для роботи у "Хлібопродукті". Саме тут Юрій Кондратюк побудував знаменитий елеватор "Мастодонт". Це − зерносховище на 10 000 тонн, споруджене без жодного цвяха. Його книга "Завоювання міжпланетних просторів" виходить 1929. В ній він описав "трасу равлика" або "трасу Кондратюка". За допомогою цих розрахунків американські астронавти космічних кораблів "Аполлон" подорожували до Місяця. Дослідник вперше обґрунтував доцільність вертикального злету ракет, гальмування у верхніх шарах атмосфери, створення проміжних баз під час польотів та використання сонячної енергії космічними апаратами.
Точна дата смерті українського вченого-винахідника невідома. Під час Другої світової війни він добровольцем пішов на фронт і зник безвісти.
Іменем українського винахідника названо астероїд, а також кратер на зворотному боці Місяця. Юрій Кондратюк занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в американському Нью-Мексико.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: