Білі, сірі та чорні. Семеро лабораторних пацюків живуть в обласному еколого-натуралістичному центрі – поодинці та родинами. За день ці щури з’їдають приблизно 200 грамів корму – це зерно, овочі та фрукти.
"Щури чимось схожі з людьми. Є пасивні, активні, є агресивні, миролюбні", - так Оксана Шинкарчук говорить про одомашнених лабораторних щурів. Вони живуть в клітках.
Працівниця обласного еколого-натуралістичного центру Оксана Шинкарчук говорить:
"Цей щур може жити в домашніх умовах, він дуже гарно починає звикати до людини із самого малечку. Його навіть можна тримати не в клітці. Він у клітку може приходити тільки поїсти, а може жити біля вас, як звичайний кіт чи собака".
У центрі мешкає щур Гриша. Йому 7 років. Живуть ці тварини приблизно 17.
Оксана Шинкарчук розповіла:
"Він дуже любить овочі, фрукти, особливо, якщо соковиті. Банани вони дуже люблять. За доглядом це тварина не складна. Їсть вона зерно, рослинну їжу. Навіть якщо зловити комаху, ту ж саму муху, вона може з’їсти. 30 грамів корму може з’їсти за день, а води він випиває десь 3-4 мілілітри. Води вони п’ють небагато. Можуть прожити без води велику кількість часу".
Щури можуть бути активними у будь-який час доби – це залежить від господаря.
Цих тварин у центрі мешкає семеро, каже працівниця обласного еколого-натуралістичного центру Оксана Шинкарчук:
"Тут у нас, наприклад, живе сім’я щуряча. Самець чорненький, а самка біленька, там заховалася. Ми зараз намагаємося до них дуже не залазити, бо, можливо, у них потомство. Або вона в стадії вагітності, або починає народжувати своїх малюків. Самець дуже захищає її і нікому не дозволяє в помешкання потрапити".
Працівниця обласного еколого-натуралістичного центру Оксана Шинкарчук розповіла:
"На Сході щури – священні тварини. Це символ багатства, благополуччя. Щур – така тварина, що може знайти вихід з будь-якої ситуації. Думаю, нашим людям також потрібно вміти знаходити вихід із будь-якої ситуації".