Вистави полтавського «Театр сучасного діалогу» про те, що оточує пересічних. Нині головна тема – війна.
Про це в ефірі Українського радіо «Полтава» розповіла драматургиня, засновниця «Театр сучасного діалогу» Ірина Гарець.
Дуже важливо доносити світові правду про ті події, що відбуваються у нашій країні. Бо якщо про це не розкажуть українці, за нас це зробить Росія. Разом із своїми колегами ми пишемо тексти про війну, якими, зокрема, зацікавився американець Джон Фрідман і влаштував всесвітні читання.
За словами засновниці театру, Польща, Німеччина, Румунія, Болгарія – країни, в яких полтавці побували зі своїми мистецькими ініціативами.
На жаль, в умовах повномасштабної війни мистецтво заради мистецтва не працює. Тому що все повинно працювати на перемогу. Тож постійно організовуємо і збори на потреби ЗСУ, і окупованим територіям. Наприклад, під виглядом ветеринарної допомоги переправили медикаменти для херсонців.
П’єсу Ірини Гарець «Садити яблуні» поставили у Канаді. Вона стала першою п’єсою української драматургині з Полтави про війну.
«Садити яблуні» - це про спробу народжувати нове, що прагне до життя і творення в умовах, що цьому не сприяють. Це про Сади Перемоги, що дають надію і розквітають в душі, попри воєнну какофонію безумного світу.
Зазвичай, усі тексти документальні. Ірина Гарець їздить у східні регіони, іноді на передову, працює з громадськими активістами, місцевими жителями. Так, ще 2015-го - у рік свого заснування, полтавський театр поставив виставу «ZLATOMISTO», на основі свідчень внутрішньо переміщених осіб з Луганська і Донецька.
Ще у той час ми порушували ті питання, над якими мало хто тоді задумувався. Але ж тепер, на жаль, вони стали актуальними для всієї країни.
Більше слухайте в ефірі Українського радіо «Полтава» за посиланням
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: