У Полтаві попрощалися із 38-річним солдатом Євгенієм Гиричем. Воїн поліг на початку жовтня під час артобстрілу біля Бахмута на Донеччині.
Про це повідомив Суспільному офіцер відділу призову міського терцентру комплектування Роман Калина.
У Свято-Успенському соборі відспівують військового Євгенія Гирича. Боєць загинув 1 жовтня 2023-го від поранень, які отримав під час артобстрілу біля Бахмута на Донеччині, каже його друг Дмитро.
"Я з ним востаннє (спілкувався – ред.), він повідомлення писав 12 вересня, що він виходить на позиції, і більше після цього з ним зв’язку не було. І все, скинув мені дві фотографії свої з Часового Яру, де він був. Там все розбомблено, все зруйновано. І потім дізнався від колег по 77 бригаді, що його не стало", ― каже друг загиблого Євгенія Гирича Дмитро Білоконенко.
Євгенію було 38, він жив у Полтаві. Закінчив Національну академію внутрішніх справ України, працював оперуповноваженим відділу карного розшуку.
"Ми з Женею познайомились 2007-го року, як я прийшов у карний розшук Полтавського райвідділу. Пропрацювали разом напарниками близько шести років і після цього постійно товаришували. Це був мій найближчий друг, порядний друг. Я його дуже поважав, він завжди мені допомагав, я йому допомагав. Найрідніша людина після сім’ї була. Він був свідком у мене на весіллі, після цього я на весіллі у нього був, в один рік у нас народились діти", ― каже друг загиблого Євгенія Гирича Дмитро Білоконенко.
"У нас робота така була, дуже не висипалися. Колись Женька по сходах іде і тримається за поручні. Кажу: "Женька, що". "Добу чергував, а вже пішла друга доба" (каже – ред.). Я йому швиденько, у мене завжди була кава у кабінеті, швидко кави наварила, він випив, підбадьорився. "Дякую, Олександрівна", ― говорить колега загиблого Євгенія Гирича Ірина Кібкало.
2014-го Євгеній долучився до спецпідрозділу батальйону "Полтава", мав статус учасника АТО, а також статуси учасника та ветерана бойових дій.
"Хлопчик ріс дуже світлим, патріотичним, витриманим. Це його свідомий вибір, він багато служив у поліції. Він був завжди впертою дитиною, добивався завжди свого, ставив свої цілі. І збити його з цієї цілі було майже неможливо. Він завжди дотримувався своїх принципів. І він вихований так, це родина виховала так, в нього батько військовий і поліцейський і сестра в нього в поліції", ― розповідає тітка загиблого Євгенія Гирича Лариса Мотрич.
30 серпня 2022-го воїн знову долучився до оборони України. Служив у окремій аеромобільній бригаді на посаді стрільця-номера обслуги, мав звання солдат, повідомив Суспільному офіцер відділу призову міського терцентру комплектування Роман Калина.
"Він такий тендітний був, худенький, маленький, а отака в нього душа велика, така сила в ньому. Очі в нього такі сірі, блакитні, яскраві, такі, що запам’ятовуються", ― говорить колега загиблого Євгенія Гирича Ірина Кібкало.
У воїна лишились батьки, донька та сестра. Поховали його на Затуринському кладовищі біля Полтави.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: