У Полтаві попрощалися із військовим десантно-штурмової бригади Дмитром Гуржієм. Він пішов на службу у травні, а загинув 6 січня на Донеччині. Про це Суспільному повідомив начальник групи морально-психологічного забезпечення Полтавського об’єднаного міського центру комплектування та соцпідтримки Сергій Шкурупій.
У Свято-Успенському соборі Полтави лунає молитва. Панахиду 13 січня влаштували за загиблим на війні з Росією Дмитром Гуржієм.
"Він в армії не служив. Сказав: «Мене спитають, де я був, як війна була, а я скажу, що сидів на дивані? Я хочу захищати Україну»", – згадує тітка Дмитра Гуржія Лариса Масіч.
"Пішов добровольцем. Пропонували йому і водієм, він: «Тільки в десантно-штурмову (бригаду – ред.)». Після навчань приїжджав. Нічого такого він не розказував, хоч ми його й хотіли розпитати. Він дуже був патріотичний, українець справжній. І вірив, що все буде дуже добре, нас настроював, що буде все добре, що буде Україна вільна", – розповідає дядько Дмитра Гуржія Микола Масіч.
42-річний Дмитро Гуржій був родом із Полтави, загинув 6 січня на Донеччині. На домовині воїна – український стяг, квіти та бордовий берет – елемент однострою десантника.
"Діма з дитинства мріяв бути десантником. Прислала військова частина похоронку. Дядькові додому принесли. Подробиці нам не сказали, сказали тільки, що гріб буде закритий. Загинув під Мар’їнкою. І все, більше нічого нам (не сказали – ред.). Друзі – ніхто не приїде, бо там зараз йдуть тяжкі бої. В Польщі працював, а потім приїхав і три роки з мамою був, поки мама не померла. А тоді після мами вирішив піти на війну, захищати батьківщину", – каже тітка загиблого Лідія Масіч.
На війні Дмитро Гуржій був навідником аеромобільного взводу у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Мав звання солдат.
"Він якщо поставив собі ціль, то від неї не відступав. Тобто обов’язково добивався того, що він хотів. І тут він сказав, що піде (на війну – ред.) і піде тільки десантником. Він ходив, наскільки я знаю, два–три місяці «штурмував» військкомат: «Заберіть мене, заберіть». Він свого добився. Дмитро для мене став взірцем. Це, звісно, складна ситуація для всіх родичів. Але він молодець, він – герой", – говорить двоюрідний брат загиблого воїна Володимир Дерев’янко.
Поховали воїна на Затуринському кладовищі поблизу обласного центру. У бійця лишилися батько та двоє братів.
Що відомо
- Обстріли на Полтавщині почалися у перший день повномасштабного вторгнення Росії на територію України. 24 лютого поцілили по об’єктах у Миргороді.
- За час повномасштабної війни російська армія обстрілювала також об’єкти у Полтаві, Кременчуці, Лубенській, Терешківській та Карлівській громадах.
- За кількістю загиблих найбільш масштабний обстріл на Полтавщині стався 27 червня у Кременчуці. Російська ракета влучила у ТЦ "Амстор".