Валентина Камишнікова, яка брала участь у визволенні Кременчука, померла 8 травня вранці. Жінці було 96 років. Про це Суспільному розповіла речниця Кременчуцької міськради Юлія Перепелятник.
Валентина Камишнікова померла у Кременчуцькому обласному госпіталі для ветеранів війни. Сюди її перевезли після інсульту. До цього – лікувалася у міській лікарні та лікарні інтенсивного лікування "Кременчуцька". Її поховають 8 травня.
Народилася Валентина Камишнікова 1924 року в селі Низи Кременчуцького району. Добровільно пішла на фронт, коли їй було близько 16 років. До цього вона навчалася в Кременчуцькому медичному технікумі. Тому її направили санінструктором в 1049-й стрілецький полк.
"Моїм завданням було перев'язати і винести пораненого з поля бою. Мені було все одно, хто біля мене впав − мій солдат чи чужий. Я повинна була кожного врятувати. Я багатьох винесла – і простих солдатів, і командирів", − згадувала Валентина Камишнікова.
Під час Другої світової війни воювала на Сталінградському, 2-му та 3-му Українських фронтах. Брала участь в обороні Москви та Корсунь-Шевченківській операції. Звільняла Україну, Молдову, Румунію, Угорщину, Австрію. Була старшиною медслужби.
Про воєнні роки Валентина Камишнікова розповідала таке: "Бійці шоколад мені носили − німецький. Багато, дуже смачний. А ось пайок мій могли і самі з’їсти. На кухню піду, а мені там: "Так забрали твої твій казанок". Приходжу − порожній мій казанок. Піду до іншої батареї на кухню − і там говорять, що мій казанок хлопці з собою забрали. І туди приходжу − знову порожній мій казанок. Ось так набігаюсь, втомлюся, сил немає вже бігати по батареях. Тоді вони мені кожен по ложці в казанок − і я сита".
Під час визволення Кременчука Валентині Камишніковій було 19 років. Ветеранку нагородили орденами "Вітчизняної війни I ступеня", "Червоної Зірки", "За мужність" та ще 24 медалями.