Частина полтавських пам’ятників, які, зокрема, пов’язані з Російською імперією чи радянськими діячами, має бути демонтована, але деякі слід залишити на місцях. Таку думку висловила докторка історичних наук Людмила Бабенко у подкасті Суспільного «Стара Полтава».
Коли говорять про прибирання із публічного простору пам’ятників у Полтаві, частина людей вважає, що йдеться про знищення та руйнування. Однак, мова про ймовірний демонтаж і перенесення таких монументів на визначені локації, говорить Людмила Бабенко.
Над вибором місця для переміщення пам’ятників будуть працювати музейники, історики, представники влади та Мінкульту. Спочатку слід буде визначити їх статус та належність до реєстрів пам’яток – національного чи місцевого значення. Переміщення буде можливим після рішення Мінкульту і спеціальної комісії.
Пам’ятники Ватутіну та Зигіну
У середмісті Полтави є монумент Олексію Зигіну – радянському військовому часів Другої світової війни, а ще погруддя Миколі Ватутіну – радянському генералу та воєначальнику. Долі обох цих постаментів можуть бути схожими, каже Людмила Бабенко.
«Пам’ятник Ватутіну має право на існування, але на локації музею, куди планують перевезти пам’ятники, повязані з тоталітаризмом. Пам’ятник Зигіну також може бути переміщений в сегмент радянської історії в новоствореному музеї. Він увійшов в історію як визволитель Полтави. Насправді ж він з’явився у нас вже після того, коли Полтава була звільнена. І навіть на шляху до Полтави він загинув. Тому Полтаву він не звільняв».
Біла Альтанка
В історичній частині міста є Біла альтанка або ж Ротонда дружби народів. Цю пам’ятку у формі альтанки з колонадою спорудили 1909-го року на честь 200-ліття Полтавської битви, а відновили після подій Другої світової війни 1954-го за проєктом тодішнього головного архітектора міста Лева Вайнгорта.
«Біла Альтанка має бути збережена на тому місці, де вона сьогодні є. Вона не сприймається нині як імперський чи радянський пам’ятник. Це одна із локацій міського культурного простору, вона вже давно такою стала», – каже докторка історичних наук.
Пам’ятник Келіну
Іще один монумент, присвячений 200-літтю Полтавської битви, – пам'ятник коменданту фортеці Олексію Келіну і захисникам Полтави. Його встановили 1909-го року на місці четвертого бастіону фортеці. До 1918-го року споруду увінчувала фігура двоголового орла. Однак, і без цього символу пам’ятник потрібно демонтувати.
«Цей пам’ятник до певної міри деполітизований і сприймається пересічними полтавцями як пам’ятник леву. Насправді це пам’ятник з імперським підтекстом. В свій час радянська влада частково деімперіалізувала цей пам’ятник, знявши звідти двоголового орла. Як такої героїчної оборони фортеці не було, і втрат серед захисників серйозних також не було. Але це був необхідний маркер, аби закріпити славу і міф Полтавської битви. Келін взагалі не українець за національністю».
Пам’ятник Пушкіну
Бюст російському поету Олександру Пушкіну встановили у Березовому сквері обласного центру 1987-го року. Його, на думку Людмили Бабенко, також слід демонтувати.
«Я нещодавно наткнулася на інтерв’ю росіянина Бориса Піотровського, відомого мистецтвознавця і майже легендарної людини у світі музейництва, який сказав: «Вслед за нашим Пушкиным идут наши пушки». Тобто він впевнений, що Росія рухається правильно у цій війні разом з Пушкіним і гарматами. Мені здається, це розставляє усі крапки над «і».
Монумент Слави
Демонтувати слід і Монумент Слави у Корпусному парку, вважає Людмила Бабенко. Цю колону встановили на честь 100-ліття Полтавської битви – 1811-го року. Вона розміщена у центрі міста. На думку докторки історичних наук, переосмислити цей символ практично неможливо.
«Уявіть, що колона Слави з орлом лишилася, і ми приводимо туди туристів. Що ми будемо розповідати? Про героїчні зусилля Івана Мазепи і його прихильників скористатись Північною війною, аби відновити повноправність Гетьманщини? А, даруйте, чому тоді тут стоїть пам’ятник і ми про це розповідаємо тут, а не біля іншого пам’ятника, наприклад українським козакам, а біля пам’ятника слави російському війську? І згадайте, що перед агресією Путін у своїй промові 22 лютого говорив, що він мріє про переможний парад у Полтаві».
Повну версію розмови щодо процесу деімперіалізації в обласному центрі слухайте на подкаст-платформах Суспільного.
Слухати подкаст
Суспільне також поспілкувалося із науковцями, які дотримуються інакшої позиції щодо питання демонтажу імперських пам'яток. Зокрема, на думку реставраторки та архітекторки Наталії Кондель-Пермінової, імперські пам’ятники - це антикваріат, який потрібно оберігати. А краєзнавець Борис Тристанов говорить, що монументи можуть нести різний сенс, тому їх необхідно переосмислити, а не прибирати.
Що відомо
- 8 вересня на сайті Мінкульту повідомили про пропозиції експертної ради Міністерства культури та інформполітики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму щодо імперських пам’яток у Полтаві. Три пам’ятники у Полтаві рекомендують демонтувати.
- 15 вересня архітектори та науковці створили петицію до начальника Полтавської обласної військової адміністрації щодо збереження цих пам’ятників. Її підписали понад 700 людей.