Від початку повномасштабної війни, яку розпочала Росія проти України, у Полтаві обговорюють подальшу долю пам’яток, які мають стосунок до країни-агресора. На думку архітекторки Оксани Бєлявської, переосмислення цінностей у містян відбулося, тому зміни необхідні, але проводити їх слід із дотриманням законів. Більше про це членкиня громадської організації "Збережемо Полтаву" розповіла Суспільному.
Чинне законодавство
На думку Оксани Бєлявської, нині демонтаж пам’яток, що мають стосунок до Росії, законним шляхом неможливий. Нині питання розглядають у Верховній Раді, тож місцева влада має отримати роз’яснення.
"У першу чергу, треба дотримуватися чинного законодавства України. А чинне законодавство говорить нам, що ці пам’ятники є об’єктами культурної спадщини, які охороняються державою. І механізму, щоб щось вчинити з цими пам’ятниками, не існує. Є закон України "Про охорону культурної спадщини", стаття 22. Чітко вказано, що забороняється переносити, переміщувати, зносити об’єкти культурної спадщини".
За словами архітекторки, є два шляхи до того, щоб провести ревізію полтавських пам’яток:
- отримати роз’яснення від Мінкульту і Кабміну щодо поводження;
- дочекатися закону про дерусифікацію і деколонізацію, який уже пройшов перше читання у Верховній Раді.
"Все інше – це будуть вандальні дії. Як це було, наприклад, з Леніним (пам’ятниками, які зносили під час Революції Гідності – ред.). Я зараз не на захист говорю постаті Леніна. В умовах революційних подій (Революції Гідності – ред.) ніхто не чекав на рішення з виконавчих органів. Але, на мій погляд, так не повинно відбуватись надалі. Якщо ми культурна і освічена нація, то маємо жити в правовій державі".
Міське середовище Полтави потрібно наповнювати саме українськими символами, а не російськими чи імперськими, говорить членкиня громадської організації.
"Заклики громадян щодо термінового і насильницького повалення пам’яток, я вважаю, абсолютно провокативні. Треба це питання вирішувати цивілізовано".
Демонтаж пам’ятників та перейменування вулиць
Ухвалювати рішення щодо пам’яток, які внесені в реєстри культурної спадщини, місцева влада не має повноважень. Однак, є такі постаменти, які можна демонтувати з її дозволу.
"Що стосується пам’ятника Ватутіну – цей об’єкт є просто пам’ятним знаком. І його можуть демонтувати за рішенням місцевої влади".
Можна повпливати на місцевому рівні і на перейменування вулиць. У Полтаві ще лишилися ті, що названі на честь російських чи імперських діячів, навіть після процесу декомунізації.
"Наша топоніміка потребує жорсткої ревізії. У нас багато лишилось назв, які просто шокують. Наприклад, вулиця Героїв Сталінграду. Зміна назв вулиць також може проводитись силами міської влади".
Створення музею просто неба
Ті пам’ятки, які будуть демонтовані, не слід знищувати, вважає архітекторка. Усі об’єкти варто музеєфікувати, тобто перенести в окрему музейну установу.
"Ми проводили вже консультації певні і напрацьовуємо механізм переміщення пам’яток, присвячених Полтавській битві, до музею-заповідника "Поле Полтавської битви" з утворенням там скансенуСкансен – етнографічний комплекс, музей просто неба, музей-село.. Ці об’єкти не можна знищувати, бо це твори монументального мистецтва".
За словами Оксани Бєлявської, є усталене інформаційне поле про те, що Полтава нібито прославляє велич російської зброї. Такі міфи слід розвінчувати, цим якраз і займаються науковці заповідника "Поле Полтавської битви". Але, каже архітекторка, їхні дослідження поки не перейшли у популярну літературу.
Що відомо:
- Оксана Бєлявська – кандидатка архітектури, членкиня громадської організації "Збережемо Полтаву". Працювала науково-методичним керівником проєкту протиаварійних робіт на Кадетському корпусі у Полтаві.
- Від початку дії закону про декомунізацію – із 2015-го року, – на Полтавщині демонтували понад сотню постаментів та пам’ятних знаків, пов’язаних із Радянським Союзом, повідомляв Суспільному представник Українського інституту нацпам’яті у регіоні Олег Пустовгар.