Понад пів життя займається вишивкою майстриня із Новосанжарщини Віра Попова. За цей час створила більше тисячі робіт. Це рушники, постільна білизна та ікони. Майже двадцять років через хворобу в жінки не працює рука, проте своє заняття не полишила. На роботах майстрині – образи святих, квіти та українські орнаменти.
Якщо мені щось сподобалось, то я шию дуже швидко. Якщо мені подобається, таке відчуття, що самостійно вишивається.
Понад пів століття займається вишивкою Віра Попова із села Стовбина Долина. Цьому навчилася у дитинстві.
Я найменша у родині, 13-а, усі роз’їхалися, усі були дорослі. Я ж сиджу байдики б’ю, мама й каже: "Візьму сусідський рушник, хоч вишивай. Відразу наволочки на подушки вишивала, потім весільні рушники, потім ікони".
Нині майстрині 75. 17 років через хворобу у неї не працює рука, проте вишивання Віра Антонівна не полишила.
Ось це нитка, ось голка. І ось шукай, де то вушко. Ось, вийшло. Ось так. Тепер це тримаю. Ось так і вишиваю. Казали мені, що я машина.
Найменша робота майстрині до пів метра, а найбільша – півтора. На них переважно святі, квіти та традиційні орнаменти.
Це вже придумала сама. Узор то є, але я його удосконалила. Половинку вишила, ще буду робити. Він в мене в проєкті тільки. Тут вишию і тут щось додам.
Майстриня створила понад тисячу робіт, удома зберігає сотню із них.