Сім місяців тому 30-річний Євген Пилипенко із селища Нові Санжари на Полтавщині отримав травми через вибух авіабомби та втратив ногу. Ветеран адаптується до користування американським протезом, який має свої особливості.
Про це чоловік розповів в інтерв’ю Суспільному. Він учиться ходити на протезах більш як три місяці. Їх має три, усі кріпляться по-різному. Найбільш зручний — американський, його отримав як благодійну допомогу, розповів ветеран. За його словами, у цьому протезі зменшений тиск на кінцівку, а тому він більш зручний і не завдає болю пораненій кінцівці.
"Він зроблений під ногу, твоя основа не торкається до поверхні протеза, є прошарок повітря. Завдяки вакууму воно не спадає, не випадає нічого і своєю поверхнею, яка поранена, ти не тиснеш нічого. Я дуже швидко на нього став, це зручніше. Можна плавати, зручно".
Євген отримав поранення у листопаді 2024-го під час вибуху керованої авіабомби. Через травми та втратив ногу. Це сталося на Курському напрямку.
"Ми тоді перебували в селі, яке було за кілька кілометрів від лінії зіткнення. Воно було як сіра зона, і росіяни вважали, що це наш міцний тил, бо там було велике скупчення нашої техніки та підрозділів. І вони це село стабільно закидали КАБами. Коли ми вже доходили до машини, почули КАБ. Я скомандував, був із напарником, — ми впали на землю. А хлопці, яких ми змінили, були менш досвідчені, вони загинули на місці, бо не встигли впасти на землю".
Шансів врятувати ногу не було, тому її ампутували у стабілізаційному пункті. Після лікування Євген пройшов реабілітацію та протезування у Закарпатті. На ВКЛ чоловік отримав висновок про непридатність, після чого звільнився зі служби.
"Діти кажуть, що я робот, а я кажу, що я — хороший робот. Старші розуміють, виявляють повагу, руку можуть потиснути. Хтось ховає очі. Хтось із байдужістю. Я на це не звертаю уваги. Мені важко звикати до цивільного життя, адже останні 10 років я був у армії. Поки що займаємося МСЕКом, трішки поживемо для себе, а далі або йти на роботу, або продовжувати військову службу вже в тилу, або щось шукати нове для себе", — сказав ветеран.
Нині чоловікові 30 років, 10 із них він присвятив армії. спочатку це була строкова служба, а з 2017-го до 2025-го — за контрактом.
"Останні два роки обіймав посаду командира взводу зв’язку 3-го танкового батальйону. Після повномасштабного вторгнення свій бойовий шлях ми почали з Чернігова. Це стала війна дронів. Початок — це були масові атаки піхотою і артилерія", — розповів ветеран Євген Пилипенко.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok