Україна повинна виплатити компенсації родинам загиблих під час подій 2 травня 2014 року в Одесі. Таке рішення ухвалив Європейський суд з прав людини. Про те, чому суд ухвалив саме таке рішення, як і чому розслідування затягнулося більше ніж на 10 років та чи окреслив суд роль Росії в подіях 2 травня в Одесі — розбиралося Суспільне.
Рішення суду
Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що 2 травня 2014 року українські правоохоронні органи не вжили всіх необхідних заходів, щоб запобігти насильству під час масових заворушень, які передували пожежі в Будинку профспілок. В рішенні суду від 13 березня у справі "Вʼячеславова та інші проти України" йдеться, що поліція діяла пасивно і не змогла вчасно зупинити ескалацію конфлікту.
Думки фахівців про рішення ЄСПЛ
Сутички 2 травня 2014 року розпочалися в центрі Одеси – в районі Грецької площі. Першими загиблими від вогнепальних поранень стали проукраїнські учасники Маршу Єдності Ігор Іванов та Андрій Бірюков. Адвокат, який захищав інтереси їхніх родичів, Андрій Лещенко розповів, що через неякісну роботу правоохоронців ймовірний вбивця Іванова зміг покинути Україну, а вбивцю Бірюкова за 10 років так і не встановили:
"Слідчі дії були проведені запізно, наприклад, огляд подій через два тижні вже відбувся, коли вже все прибрали… Потім часто дуже змінювались слідчі. Деякі матеріали дійсно пішли в суди, деякі залишилися і розслідування зупинилося".
Одна із заявниць до ЄСПЛ скаржилася, що протягом чотирьох місяців не могла отримати тіло свого батька для поховання. Про це Суспільному підтвердив учасник громадської комісії з розслідування та експерт "Групи 2 травня" Владислав Балінський:
"Деякі позови, вони були направлені на те, що люди не можуть, просто поховати своїх родичів. Слідство тривало і вони там тримали ці трупи для якихось додаткових слідчих дій. І, зрозуміло, суд ЄСПЛ не міг інакше, як зробити такі висновки, що Україна, як держава, не спромоглася тоді захистити життя своїх громадян".
А також зазначив, що Україна навіть не намагалася довести провину саме російської сторони.
У рішенні ЄСПЛ наголошується, що рятувальні служби не змогли вчасно евакуювати людей з палаючої будівлі. На сторінці експертної “Групи 2 травня” оприлюднили понад 30 хвилин записів звернень до рятувальної служби з моменту початку пожежі перед Будинком профспілок та всередині.
"Рішення є якісним, справді. Воно не спрямовано виключно проти української держави. Тут повністю, дуже детально, похвилинно, практично розписана вся хронологія подій, вплив Російської Федерації на ось ці дії і, те, яка роль була провокаторів з боку Російської Федерації", — прокоментував виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
За словами уповноваженої у справах ЄСПЛ Маргарити Сокоренко, рішення суду слід розглядати "не як докір сучасній українській державі, а як вирок системі правоохоронних органів, створеній режимом Януковича":
"Головними фігурантами справи були високопосадовці на той момент – заступники начальника обласної міліції та керівник обласної пожежної служби, які не вжили відповідних дій під час подій. Незадовго після 2 травня 2014 року вони втекли до Російської Федерації, там отримали громадянство і побудували відповідну кар'єру".
Компенсації заявникам
Позов до ЄСПЛ подали сім'ї 25 людей, які загинули 2 травня 2014 року, та троє травмованих, яким вдалося вижити після пожежі в Будинку профспілок. Суд постановив, що Україна має виплатити заявникам за моральну шкоду:
- 17 тисяч євро має отримати донька Михайла Вʼячеславова, який згорів у Будинку профспілок;
- по 15 тисяч Україна має виплатити родичам кожного із загиблих;
- по 12 тисяч — трьом позивачам, які вижили, але зазнали серйозних опіків.
"Але насправді це не є велика сума. Якщо ми, наприклад, порівняємо з чеченськими кейсами проти Росії, то там суми були набагато більші, і по 100 тисяч євро. Але ми розуміємо, що це не є належною компенсацією, тому що мої довірителі втратили своїх дітей і ніякі гроші це не змінять", — зазначив адвокат Андрій Лещенко.
Виплати, пояснив Олександр Павліченко, є першою частиною виконання рішення. Окрім цього держава має виконати заходи загального характеру: надати Кабміну план виконання рішення, для того, щоб подібна ситуація з таким порушенням не повторилася. Деякі рішення Європейського суду з прав людини Україна не виконує по 10-15 років, або виконує лише у частині виплат, зауважив адвокат.
Чи можна оскаржити рішення
Держава також має право протягом трьох місяців оскаржити рішення по справі 2 травня, але такий сценарій, на думку виконавчого директора УГСПЛ Олександр Павліченко, малоймовірний:
"Те, що Україна неналежним чином розслідувала ці факти в силу різних обставин, так — це провина України, за яку вона, відповідно, має заплатити ось ці суми компенсації. Разом з тим, оскаржувати тут особливо немає чого, тому що підстав заперечувати більш ніж очевидні факти, тут немає. Немає підстав для якихось подальших процедурних дій в межах Європейського суду з прав людини".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області