В південному регіоні діє Координаційний штаб, який допомагає родинам знайти зниклих безвісти військових та отримати офіційний статус військовополонених. Юрист штабу Вадим Жепало розповів, як відбувається процедура пошуку, як працює особистий кабінет для родичів та про співпрацю з Міжнародним комітетом Червоного Хреста.
Координаційний штаб: структура та функції
Координаційний штаб – це структура, до якої входять представники Національної поліції, Служби безпеки України, Збройних сил України, органів місцевої влади та понад 18 інших державних органів. Його мета — координація роботи всіх залучених інституцій для пошуку та повернення зниклих безвісти або полонених військовослужбовців, розповів юрист Координаційного штабу Вадим Жепало.
"Коли люди звертаються до координаційного штабу, вони мають отримати відповіді на всі питання — від отримання сповіщення про зникнення військового до роботи з органами влади у випадку шантажу або спроби незаконного викупу родичів із полону", — зазначив представник штабу.
Останнім часом, розповів Вадим Жепало, почастішали випадки шахрайства, коли родинам пропонують "викупити" полонених за великі суми:
"Шахраї знають, що родини отримують грошове забезпечення військового, і користуються цим. Ми наголошуємо: не передавайте гроші стороннім особам. Всі обміни полоненими відбуваються офіційно".
Пошук зниклих безвісти та визначення статусу військовополоненого
Робота штабу починається тільки тоді, коли є офіційне сповіщення територіального центру комплектування (ТЦК). Якщо військовослужбовець не виходить на зв’язок, але офіційного статусу "зниклий безвісти" немає, штаб не може розпочати процедуру пошуку, розповів Вадим Жепало:
"Ми отримуємо сотні дзвінків щодня, де родичі хвилюються, що боєць не телефонує кілька днів. Однак офіційно він вважається зниклим лише після підтвердження військової частини".
Посадовець пояснив, що бувають випадки, коли військові на завданні і не мають можливості вийти на зв’язок, а рідні вже б’ють на сполох.
Полоненим офіційно вважають військовослужбовця, про якого повідомила військова частина або якщо цей статус підтвердив Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
"Ми часто бачимо відео, де військовий говорить про своє перебування в полоні, але це неофіційна інформація. Офіційно статус змінюється лише після підтвердження МКЧХ", – пояснив представник штабу.
Такі дані, додав Вадим Жепало, долучають до справи, проте відео чи фото з соцмереж не є підставою для зміни статусу. Координаційний штаб співпрацює з міжнародними організаціями та урядами інших країн для привернення уваги до питань утримання українських військових у полоні.
"Ми виступаємо на міжнародних конференціях, надаємо докази катувань та порушень прав полонених, аби світова спільнота здійснювала тиск на країну-агресора", – заявив Вадим Жепало.
Особистий кабінет: цифровий інструмент для родин
На сайті Координаційного штабу є особистий кабінет, де родичі можуть зареєструватися та отримати інформацію про статус військового. Для реєстрації потрібно підтвердити родинний зв’язок та подати необхідні документи.
Можливості в особистому кабінеті:
- Отримання витягу про статус військовослужбовця у реєстрі оборонців.
- Доступ до інформації про місце зникнення та ймовірне місце утримання.
- Додавання актуальних даних, фото або відео.
- Оперативні відповіді від консультантів штабу.
Робота Міжнародного комітету Червоного Хреста
Вадим Жепало наголошує, що єдині, хто з міжнародної спільноти має доступ до полонених військових в РФ — це іноземні представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Старша фахівчиня відділу захисту родинних зв’язків МКЧХ Валентина Соколова розповіла про роботу комітету:
"Рішення про надання доступу приймає країна-утримувач. Ми працюємо над тим, щоб розширити цей доступ".
Після підтвердження, військовополонений отримує право на листування, а його рідні можуть отримати відповідний документ від державних органів.
"Якщо родина має додаткову інформацію — фото, відео чи свідчення про місце перебування людини, це не є доказом статусу військового полоненого. Тільки країна, яка утримує особу, може офіційно підтвердити її статус", — зазначила представниця.
Якщо військовополонений погоджується, МКЧХ може передати його рідним звістку.
Як родини можуть звернутися до МКЧХ
В Україні працюють представництва МКЧХ в Києві, Львові, Харкові та Одесі.
"Родина може звернутися до нас через гарячу лінію або до Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ). Всі справи, які відкриваються ТЧХУ, додаються до нашої бази в МКЧХ, тому повторно до нас звертатися не потрібно", — пояснила Валентина Соколова.
Якщо людина втратила зв’язок із рідними, перебуваючи за кордоном, вона може звернутися до місцевого відділення Червоного Хреста у країні, де перебуває. Всі отримані запити централізуються в офісі у Женеві, звідки потрапляють у базу даних МКЧХ.
У МКЧХ не надають можливості для родин переглядати статус справ у реальному часі через особисті кабінети.
"Ми ретельно пояснюємо родині, коли будемо виходити на зв’язок, як отримати оновлення щодо справи, щоб уникнути непотрібного очікування", — зазначила фахівчиня.
При відкритті справи збирається вся можлива інформація про зниклу особу, обставини зникнення та контакти заявника.
Яку допомогу отримують родини зниклих безвісти
Окрім доступу до полонених українських військових в Росії, МКЧХ надає родинам психологічну підтримку:
"Родина може чекати роками на будь-яку звістку про зниклого. Ми враховуємо психологічні потреби та можемо організувати індивідуальні консультації з фахівцями".
А також можуть отримати одноразову фінансову допомогу у розмірі 21 600 гривень, якщо вони відповідають певним критеріям.
МКЧХ не розголошує кількість військовополонених, до яких мають доступ
Аби Росія не обмежила доступ до місць, де утримують українських полонених, МКЧХ не розголошує дані про кількість тих, до кого мають доступ.
"Публікація такої інформації може ускладнити нашу роботу та призвести до обмеження доступу в майбутньому. Ми працюємо конфіденційно, щоб не ставити під загрозу військовополонених", — пояснила Валентина Соколова.
Що робити родинам, які шукають своїх близьких
- Звернутися до МКЧХ або Товариства Червоного Хреста України.
- Надати детальну інформацію про зниклу особу.
- Залишатися на зв’язку з представниками організації.
- Не розголошувати конфіденційну інформацію в соцмережах.
- У разі підтвердження полону – користуватися правом на листування.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області