У спеціальному проєкті "Одеса — не російське місто" Суспільне розвінчує популярні міфи про місто та розповідає історію української Одеси.
У цьому випуску спецпроєкту мова піде про справжню стоянку партизан в катакомбах села Нерубайське, а також секретний бункер НКВС під Молдаванкою. Катакомби, що простягаються майже на 2 500 км, стали укриттям для тих, хто протидіяв румунам під час окупації, а потім ховався від Червоної армії.
Як виникли одеські катакомби
Історія одеських катакомб розпочалася у 1830-х роках, розповів краєзнавець і дослідник Роман Маузер. Вони представляють собою підземні лабіринти та шахти.
"Одеські катакомби — це мережа підземних лабіринтів, більша частина яких це шахти-каменоломні, що утворилися внаслідок видобутку ракушняка, з якого будували Одесу. У роки Другої світової війни в катакомбах ховалися партизани та диверсійні групи", — сказав дослідник.
У дореволюційні часи у цих шахтах видобували каміння. Це пояснює те, чому підземні лабіринти мають складну форму, додав він.
"Коли тут був основний видобуток каміння, основна мета у шахтарів була заробити грошей. Якщо ти здав 100 камінців, ти зробив, наприклад, одну зарплатню, здав 200 — отримав удвічі більше. І коли шахтарі підходили до забою, вони перевіряли, де якість каміння краще. Це як пошук золотої жили".
Які найстаріші написи збереглися у катакомбах
Найстаріший напис, який знайшли в підземних лабіринтах, датується 1848 роком, зазначив Роман. Але, за його словами, вважається, що одеські катакомби старіші за цей напис.
"Ми знаємо, що ці катакомби навіть старіше, бо є документи, що Потьомкінські сходи будували саме з вапняка, який видобували в Нерубайському. А сходи будували десь у 1920-1930 роках. Тож, катакомби навіть старіші за цю дату".
Існує думка, що люди, які жили на цій території, не розмовляли українською, продовжив чоловік. Про це свідчить старовинний напис, якому понад 150 років.
"Там написано: "Стьопка любить Маньку Крипакову". Прізвище написано через букву И. Це доказ того, що люди розмовляли українською, але писали ярижкою. Тобто українськими словами, але російськими літерами. Українська сучасна абетка, яку ми знаємо, тоді не існувала. Тому люди писали як могли", — прокоментував краєзнавець.
Багато написів присвячені Сталіну, додав він. На його думку, те, що люди боялись сказати, писали на стінах катакомб.
"Ми знаходимо багато написів у катакомбах, де люди писали про Сталіна. Те, що вони боялися сказати на вулиці. Ти не міг на вулиці сказати, що ти ненавидиш Сталіна. А в катакомбах ці емоції ти міг на стіні записати. Ніхто не знає, що це ти написав, ніхто не бачить. Але воно з тебе вийшло і ти свою справу зробив".
Що знаходили дослідники у катакомбах
Дослідники, які обстежували катакомби у 80-х роках почули дивний запах, який доносився зі стінки, розповів Роман Маузер. Тоді цю стінку розібрали і знайшли за нею схрон для партизан.
"Цей схрон зробили ще НКВС, за часів, коли готувалися до окупації. Там знайшли вибухівку, зброю, румунську форму. Вони могли переодягатися і діяти у тилу, як диверсанти. Вони не забрали той схрон, вони його не знайшли. Скоріше за все ця група не потрапила в катакомби, може загинула", — зауважив чоловік.
Він також зазначив, що одеські партизани як системне угрупування не існували. За його словами, це були професійні військові.
"Партизан — це не системне угруповання, яке робить якусь військову справу. У 1941 році НКВС залишило тут підготовлені диверсійні групи, яких потім радянська історія охрестила як партизани. А це були професійні військові, зі зброєю, вибухівкою та документами".
Чому цивільні ховалися в катакомбах?
Коли румуни відступали з Одеси, то забирали людей на примусові роботи. Тому цивільні ховались у катакомбах, підкреслив краєзнавець.
"Румуни забирали майно, забирали все, до чого могли дотягнутися і що їм було потрібно. Люди це розуміли, тому йшли рятувати себе та свою долю. Кожен ховався там зі своїх міркувань".
Серед цивільних були і посадові особи, продовжив чоловік. Вони ховались там від радянської армії, яка прийшла після румун.
"Вони розуміли, що коли прийде Радянський Союз, то спитає, а що ти робив всі ці роки? Звісно, якщо це була проста людина, яка просто собі у полі працювала, то до неї питань було не так багато. А якщо це була посадова особа, наприклад голова колгоспу, то до нього питання буде зовсім інше".
Де була справжня стоянка "партизанів"
Партизанська стоянка з'явилась у 1944 році. Для того, щоб туди потрапити був зроблений секретний вхід, прокоментував Маузер.
"Це місце обрали для своєї стоянки, бо в них тут був секретний вхід. Партизани вважали і вони були праві, що румуни не знали про цей вхід, він був десь на околицях села. Вони обрали міцні місця, де не буде обвалу і вони тут базувалися".
На стоянку приходили люди, які ховалися від примусового вивозу до Румунії. Дехто приносив туди своє майно та худобу, додав дослідник.
"Хтось просто ховав своє майно. А яке майно у селян? Це худоба, наприклад. Люди приходили сюди з худобою. По-перше, її ховали, бо румуни забирали худобу. Це був ресурс важливий. А по-друге, якщо ти тут довго знаходишся, то худоба — це живі консерви. Ти їх потім з'їж. Ми знаходили тут багато кісток".
Умови перебування у катакомбах були не найкращі. Всередині було волого, а люди спали на соломі.
"Місця, де спали люди, ми їх називаємо "ліжанками". Треба розуміти, що у людей не було взагалі ніяких ковриків і карематів. Вони спали на соломі. На сьогоднішній день тут залишилась частка тієї соломи, на якій вони спали", — сказав чоловік.
Що відомо про загони партизан Молодцова-Бадаєва, Солдатенко та Кузнєцова-Калошина
Одним з основних загонів партизан вважається загін Молодцова-Бадаєва, розповів Роман Маузер. Він складався із 70 людей. Також не менш відомим є загін Солдатенко.
"Вся історія партизанського руху — це менше, ніж декілька місяців. Довше всіх протримався загін Молодцова-Бадаєва, бо він був великий, у них було багато припасів. Загін Солдатенко не протримався так довго. НКВС цілеспрямовано відправило людей на вірну смерть, їх загнали у катакомби з одним входом", — відзначив краєзнавець.
Серед партизанських загонів також слід виділити загін Кузнєцова-Калошина, додав чоловік.
"За задумом, вони повинні були виходити вночі на вулицю, йти до своїх зв'язних. Вони мали працювати під прикриттям, збирати дані, якось їх відправляти в Москву, щоб вони щось думали. Це був спецзагін, який мав спеціальну місію".
Однак і він проіснував не довго. Загін Кузнєцова-Калошина підставили свої ж люди, які були перевербовані румунами.
"Їх зв'язні, ті, хто повинен був надавати їм інформацію, забезпечувати їхню безпеку, вони всі були перевербовані румунською розвідкою. Коли вони пішли на конспіративну квартиру і там заарештовували декілька їхніх агентів, вони зрозуміли, що в них вже немає прикриття зверху, там вже тільки вороги", — зауважив дослідник.
Коли румуни дізнались, де є входи у катакомби, вони їх почали блокувати, продовжив він. Люди фізично не могли звідти вийти, там вони і загинули.
Що відбувалося в бункері після війни?
Після Другої світової війни у закинутих катакомбах почали будувати секретні бункери. На думку Маузера, це робили на випадок ядерної війни.
"Після використання ядерної зброї Другої світової війни Сталін зрозумів, що він може бути наступним. І почалося будування секретних бункерів по всьому Радянському Союзу. У кожному місті будували потужні бункери".
На початку 90-х років будівництво бункеру зупинилось, додав чоловік.
"Під кінець Радянського Союзу цей бункер вже був майже закинутий. Тобто в нього формально був наглядач, але по факту ніхто вже не проводив, ніяких робіт не було. Вже на початку 90-х він був повністю закинутий".
Яких правил безпеки слід дотримуватись під час перебування в катакомбах
Краєзнавець та дослідник Роман Маузер рекомендує не ходити у катакомби наодинці. За його словами, для запобігання надзвичайним ситуаціям треба брати із собою людей, які знаються на катакомбах і знають куди йти.
"Перше правило — не ходіть в катакомби. Якщо ви вже не можете виконати перше, кажіть своїм батькам чи друзям куди ви йдете. Ніколи не ходіть наодинці. Якщо щось трапиться, вам ніхто не зможе допомогти, навіть покликати на допомогу", — резюмував Роман.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області