Одеська область має найбільшу в Україні площу виноградних насаджень — майже 39 тисяч гектарів, що складає 46% від загальної. До початку російсько-української війни основними виноробськими регіонами були Автономна республіка Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, Закарпатська і Запорізька області. А після повномасштабної війни повноцінно продовжують займатися виноробством тільки Одещина і Закарпаття. З якими проблемами наразі зустрічаються винороби та чи збільшився попит на вино — дізнавалось Українське радіо.
Проблеми і перспективи виноробства на Одещині
Одеський регіон — найважливіший регіон, який наразі займається виноробством, зазначив гастро- та етноексперт Дмитро Сикорський. За його словами, саме Одещина має всі шанси стати лідером на ринку.
"Одещина має думати про себе, бачити себе як винного лідера ринку. І формувати таку позицію. Ми вже давно були б лідерами виробництва винних матеріалів. Питання в брендуванні, позиціонуванні вина, в торгових марках, у баченні".
Чоловік пропонує поділити Україну на кілька винних регіонів. На його думку, на сьогодні основними є Бессарабія і Поділля.
"Як мінімум, ми можемо поділити на Бессарабію і Подільське вино. Бо це дуже цікавий тренд — подільське вино. Я зараз якраз дегустую саме подільське вино, вироблене в районі Бакоти. Там з'явився цікавий кластер виноробів", — сказав Сикорський.
Він також додав, що об'єднати зусилля у виноробстві треба і з сусідньою Молдовою.
"Звичайно, це дуже потужний конкурент. Вони розкрутили цю галузь, і вона фактично є локомотивом економіки країни. І це при тому, що Молдова розміром з Одеську область. Тому ми цілком можемо співпрацювати. Це такий, скажімо, політичний погляд на вино".
Історія вина: традиції виноробства на Одещині
На Одещині проживають десятки династій, які займалися виноробством, зазначив Дмитро Сикорський. Ще більше тих, хто дотичний до цієї галузі.
"Ось, наприклад, Плачков. Може його батьки не були виноробами офіційними, але у них вдома робилося вино, це 100%. І так скрізь, навіть тут, під Одесою, у найближчих селах всі сусіди робили вино. Я думаю, що це дійсно особливість регіону виноробства", — підкреслив чоловік.
Традиція виноробства походить від древніх греків, розповів заступник голови Асоціації крафтових виноробів України Едуард Городецький. Вони перші почали займатися вином та лозою.
"Це давня культура, і це все тут існувало. Ми знаємо, що взагалі культура винограду і вина була всюди, куди діставала Римська імперія. Це вони принесли колись в Галію, сучасну Францію, культуру виноградної лози. Молдавани, болгари та українці є нащадками того, що нам дісталось від греків".
Після греків традицію виготовлення вина успадкували болгари, молдавани, німці та українці, продовжив чоловік. Серед перших сортів вин — фруктові вина. Їх почали виготовляти у 1939 році на західному Поділлі.
"У них була поширена культура та традиції виготовлення помірно алкогольних напоїв з природної сировини. І якщо там на півночі не зростає гарний виноград, тому що клімат не той, але є класні ягоди, то тут вже природа сама підказує, що треба з цим зробити", — розповів Городецький.
Українське вино: проблеми виробництва в умовах війни
Традицію виготовлення вина успадкувати і на Бессарабії. За його словами, наразі цей регіон Одещини найбільше славиться виноробством.
"У нас на Бессарабії дійсно всі п'ють вино. Це створює дещо помилкове сприйняття, що всі мають пити вино. Це, з одного боку, глобальний тренд, а з іншого — стає українським трендом. Вино — це дуже здоровий продукт, ми вже це знаємо", — зазначив експерт.
Наразі винороби зіштовхнулись з рядом проблем, зауважив заступник голови Асоціації крафтових виноробів. Через стан економіки та міграцію людей з країни впав попит на продукцію та не вистачає робочої сили.
"Щоб зробити вино, ми так само як і весь бізнес, залежимо від нестачі робочої сили. У нас так само як у всіх, впав ринок, тому що велика частина наших споживачів поїхала. Але тут нема чого скаржитися, тому що ми така сама Україна, як і решта країни, і ми так само потерпаємо", — прокоментував він.
Також винороби залежать від бізнесу та акцизного законодавства, додав Едуард.
"Акцизне законодавство так зроблено, що це великий шлагбаум, який тільки чекає, щоб впасти тобі на голову і розтрощити. Вино — це одна копійка з літра акцизу, а адміністрування і штрафи високі".
Повернення до традицій: фестивалі та малі виноробні
Станом на сьогодні не всі винороби можуть продовжувати свою діяльність, підкреслила журналістка Юлія Сущенко, яка проводить туристичні гастро- і етномаршрути по Одещині. Це пов'язано з повномасштабним вторгненням та ситуацією в країні.
"До війни у нас існувало потужне виноробство, це Херсонська та Миколаївська області. Зараз всі ці винороби не можуть продовжувати ту діяльність, якою вони займались до повномасштабного вторгнення. Одеса в цьому дійсно виграє і має всі шанси стати лідером у цій галузі", — сказала Юлія.
З початку війни перестали проводити і фестивалі вина, додала жінка. Але наразі до цього повернулись.
"Спочатку ковід, потім повномасштабне вторгнення, але зараз ми починаємо знову повертатися до цього. Тому що вино все одно роблять, як не крути, його потрібно продавати. А маленькі виробники продають свої вина саме так, з рук в руки, напряму, вони не представлені у великих мережах", — резюмувала вона.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області