Військовослужбовець Євген Фільов загинув 8 березня 2024 року на Авдіївському напрямку під обстрілом. У хлопця була мрія: створити родину з коханою дівчиною і жити в Одесі. Кореспонденти Суспільне Одеса поспілкувалися з нареченою Катериною Ткач. Дівчина відвідує акції на підтримку військових і допомагає зі зборами.
Катерина та Євген родом з Херсона. Познайомилися в інституті, жили в одному гуртожитку. Через два місяці після російського повномасштабного вторгнення Катя виїхала за кордон, Євген разом з друзями — подався на фронт. Він був у піхоті 98 батальйону. Потім перевівся у Третю штурмову бригаду — в перший механізований батальйон.
Під час перебування Каті за кордоном пара просто списувалася в соцмережах. Згодом дівчина наважилася приїхати в Київ, аби остаточно зрозуміти — це її людина, чи ні.
"Ми повинні були бути п’ять днів в Києві. Але на третій день його викликали назад і він мені каже: “Я тобі хотів сказати це ще в перший день, але скажу зараз. Я від тебе нічого не вимагаю. Але я дійсно відчуваю, що я тебе кохаю. Я не уявляю своє життя без тебе”. І на той момент я нічого не відповіла. У мене був шок, ну, типу: як так швидко можна це сказати?" — згадує Катя.
Коли хлопець поїхав, Катя відчула, що почуття взаємні.
"Він казав, те, що ми були знайомі з університету, те, що ми познайомилися, те, що так все склалося — це 100% доля. І що він всім дітям, онукам буде розповідати про те, як в гуртожитку у нас з ним не вийшло. Як він казав: він залицявся, а я не хотіла. А діти будуть знати всю правду", — розказує Катя.
"Вбили не тільки Женю, а й мене, на всіх рівнях"
Євген Фільов загинув 8 березня 2024 року разом зі своїм найкращим другом Олександром. Хлопців, за словами Катерини, мали змінити 9 березня, але перенесли це на день раніше.
"Він виїхав на виїзд зі своїм побратимом “Процом” 6 березня. Їх мали змінити 9 березня. 2024 рік. Він 8 березня надіслав мені ще квіти. Прийшла з роботи, ми з ним почали переписуватися. І він мені каже: "Нас змінять не 9-го, а 8-го березня". Я кажу: "Це класно, що вас раніше змінять! Ви відпочинете дома, не будете там!" О 9 вечора я написала йому повідомлення, що дуже сильно його кохаю, дуже сильно сумую. І останнє його повідомлення було, що він також дуже сильно кохає, дуже сильно сумує", — розповіла Катя.
О четвертій ранку дівчина побачила запит в інстаграмі від дружини побратима Євгена. На аватарці у неї стояла свічка. Катерина сподівалася на краще — що хлопців зламалася машина і тому вони не виходять на зв’язок чи щось подібне. Але сталося найгірше:
"Вона мені пише: "Можна тебе набрати?" І все, в цей момент я зрозуміла, що ні. Не хочу. Я благала, щоб це було будь-що: без рук, без ніг, аби він був жив. Тільки не цей фінал. Ось це для мене було все. Я розуміла, що в цей момент не тільки Женю вбили, а й мене. Морально, фізично — на всіх рівнях. Вона набрала мене і сказала, що Женя і Саша загинули".
Хлопці потрапили під обстріл на Авдіївському напрямку. Перед тим Євген жартома сказав: "Це останнє, що ми бачимо перед Авдіївкою", — розказує Катерина. Дівчина просила так не жартувати. А хлопець зазначив, що на війні є лише фарт.
Зараз Катя живе по сусідству з дружиною Олександра.
Життя після втрати коханого
Після втрати коханого, за словами Катерини, вона заново вчилася дихати і просто ходити. Каже: час зовсім не лікує, а лише вчить жити з болем.
"Щовечора ти приходиш до дому і кожного вечора ти вмираєш морально, фізично — нічого не хочеться тобі. А вранці треба йти на роботу, бо це невід'ємна частина твого життя. Тобі потрібно якось жити. Ти вдаєш вигляд, що в тебе все добре, тому що розумієш, що всім людям непотрібні ці проблеми. І так продовжується життя", — ділиться своїми відчуттями дівчина.
В пам'ять про коханого Катя набила татуювання на руці, де вони разом. Дівчина розповідає, що з Женею у них був сильний емоційний зв'язок.
"Перший час снилося, який він злий. Він просто дивиться, підходить, я хочу його обійняти, а він не дає навіть мені обійняти себе. Каже: "Чому ти так?" Він мені каже фразу: "У мене тут все добре". А я розумію в той момент, що він дивиться, звичайно, йому боляче, але ж ти не можеш нічого вдіяти. Бо в тебе було якесь життя, а зараз ти його зовсім не уявляєш. Я кажу, що не можу так… Він стоїть, дивиться, бере просто обіймає мене, цілує. Каже: "Візьми себе в руки!" — розказує Катя.
Наречені мали багато планів. Хотіли створити родину та обговорювали деталі сімейного життя. Хотіли жити в Одесі. Тут і поховали Євгена. Тепер Катя називає Одесу своєю домівкою і каже, що звідси вже не поїде. Мріяла дівчина і про дитину від коханого.
"Зараз ти не можеш знайти сенс життя. В тебе просто його немає. Ти заново вчишся жити, посміхатися, вчишся ходити, дихати. Це саме перше, що ти вчився робити після цієї ситуації. І ти просто не розумієш як далі. А ті, в кого є дитинка — це дійсно пощастило цим жінкам. Тому що в тебе є ця частинка на все життя", — міркує дівчина.
Катерина відвідує акції протесту, допомагає зі зборами на потреби армії. До українців має таке прохання:
"Я хочу, щоб люди виходили на акції! Я хочу, щоб вони пам'ятали загиблих, допомагали живим і кричали, боролися за тих, хто зараз в полоні".
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області