У Бухаресті запропонували розвивати п'ять портів України, Румунії та Молдови як спільний логістичний хабЛогістичний хаб — центр або система, через яку організовують переміщення, зберігання та перевантаження вантажів між різними маршрутами й видами транспорту. У цьому матеріалі йдеться про співпрацю п'яти портів як частин однієї логістичної системи. на Дунаї. До нього мають увійти українські Ізмаїл і Рені, румунські Галац і Бреїла та молдовський Джурджулешти. Серед умов розвитку такої системи портовики називають збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу, спрощення прикордонних процедур та залучення інвестицій.
Пропозицію обговорили 22 жовтня під час міжнародного форуму «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції» у Бухаресті, повідомила кореспондентка Суспільного.
Як пропонують об'єднати п'ять портів
Генеральний директор румунського Центру нової стратегії (New Strategy Center) Джордже Скутару запропонував розглядати розвиток Ізмаїла, Рені, Галаца, Бреїли та Джурджулешти в межах спільної логістичної системи. За його словами, три країни могли б разом просувати проєкти, необхідні для роботи такого хабу.
«Якщо ми, три держави, спільно просуватимемо цю ідею, буде легше залучати інвестиції», — сказав Скутару.
Як один із прикладів він навів потребу в інформатизаціїІнформатизація порту — впровадження інформаційних і цифрових систем для управління роботою порту, документами, вантажами та обміном даними. Ізмаїльського порту. За словами Скутару, значення таких проєктів варто оцінювати не лише з погляду потреб окремого порту, а й з урахуванням розвитку спільної логістичної системи.
Керівник Міжнародного вільного порту Джурджулешти Матіас фон Тухер звернув увагу на різні вимоги до документів і прикордонних процедур в Україні, Румунії та Молдові. На його думку, ці перешкоди потрібно усувати, щоб порти могли працювати як інтегрована системаІнтегрована система портів — модель, за якої кілька портів координують роботу між собою: обмінюються інформацією, узгоджують перевезення, розподіляють вантажопотоки та використовують спільні логістичні маршрути..
Фон Тухер також запропонував спеціалізувати окремі порти на певних видах вантажів. Це, за його словами, дало б змогу не дублювати інвестиції в однакову інфраструктуру. Ще однією потребою він назвав доступ до додаткового фінансування для українських і молдовських портів.
Генеральний директор Адміністрації морських портів Дунаю Румунії Ніколає Тівілічі навів один із можливих прикладів такої співпраці. Він запропонував розглянути приймання більших суден із нафтопродуктами в Галаці з подальшим перевезенням вантажу меншими баржамиБаржа — судно, призначене переважно для перевезення вантажів внутрішніми водними шляхами, зокрема річками. Баржі можуть бути самохідними або рухатися за допомогою буксирів чи штовхачів. до Рені та Ізмаїла. На його думку, така схема могла б зменшити ризики для українських портів.
Чому для Ізмаїла та Рені важливий Сулінський канал
Однією з головних проблем для подальшого розвитку українських портів на Дунаї залишається пропускна спроможністьПропускна спроможність каналу — кількість суден або обсяг вантажів, які можуть пройти каналом за певний час. На неї впливають, зокрема, розміри суден, глибина каналу та організація руху. шляхів, які з'єднують річку з Чорним морем. Про це в окремому інтерв'ю Суспільному розповів директор Ізмаїльського порту Віталій Нікула.
Передусім ідеться про Сулінський канал у Румунії. Він сполучає Дунай із Чорним морем і є одним із маршрутів, якими судна можуть виходити з дунайських портів у море. Після початку повномасштабного вторгнення значення цього маршруту для українського експорту зросло. Для збільшення його пропускної спроможності запроваджували, зокрема, нічну навігаціюНічна навігація — рух суден водними шляхами в темну пору доби. Для цього маршрут має бути обладнаний і організований так, щоб судна могли безпечно рухатися вночі., електронну чергу та обмін даними про рух суден.
Заступник директора з експлуатаційної діяльності Ренійського морського торговельного порту Сергій Макогонюк додав, що труднощі виникають як під час заходу суден на Дунай, так і під час виходу з нього. Проходження великих суден також впливає на режим руху каналом.
«Для того, щоб ми могли опрацьовувати більше вантажів як на експорт, так і на імпорт, для нас цей Сулінський канал — першочергове питання», — пояснив Нікула.
Водночас порти вже використовують спільні логістичні маршрути. За словами Нікули, клієнти завантажують баржі в Ізмаїлі, після чого ті прямують до Галаца. Там вантаж перевантажують на морські судна. Така схема, пояснив директор порту, допомагає пришвидшувати перевезення українського зерна.
Значення дунайських портів для української логістики зросло після початку повномасштабного вторгнення та блокади портів Великої ОдесиПорти Великої Одеси — узагальнена назва трьох морських портів Одеської області: Одеського, «Південного» та «Чорноморська»., коли частину вантажопотокуВантажопотік — обсяг вантажів, які перевозять певним маршрутом або через певний порт за визначений період. переорієнтували на Дунай. Портові оператори почали пристосовувати інфраструктуру для роботи з новими для себе вантажами, зокрема зерном.
За словами Нікули, у 2023 році державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» опрацьовувало близько 850 тисяч тонн вантажів на місяць. В один із місяців того року сукупний обсяг роботи всіх операторів в акваторіїАкваторія порту — водна територія в межах порту, де судна заходять, виходять, маневрують, стоять біля причалів та виконують інші портові операції. Ізмаїльського порту сягнув двох мільйонів тонн.
У Рені загальна перевалкаПеревалка вантажів — переміщення вантажу з одного судна або виду транспорту на інший. Наприклад, зерно можуть доставити баржею до порту, а там перевантажити на морське судно. державного підприємства та приватних вантажних операторів за 2023 рік перевищила 10 мільйонів тонн, розповів Макогонюк.
Як захищають працівників і судна
Окремою умовою роботи українських дунайських портів залишається безпека. Макогонюк розповів, що в Рені для захисту людей використовують стаціонарні сховища та додатково встановлюють мобільні укриття. Ними можуть користуватися працівники порту, приватних стивідорних компанійСтивідорна компанія — компанія, яка займається навантаженням, розвантаженням і переміщенням вантажів у порту. та екіпажі суден.
В Ізмаїлі під час загрози атак судна намагаються оперативно відводити від причалів, розповів Нікула. Після завершення загрози роботу відновлюють. За його оцінкою, нинішні атаки ускладнюють роботу порту більше, ніж у 2022–2023 роках.
Скутару також запропонував розглянути можливість створення зони заборони польотів над українськими портами на Дунаї, наголосивши, що говорить як експерт із безпеки.
«Можливо, НАТО варто подумати про безпольотну зону, зону заборони польотів над українськими портами на Дунаї», — сказав Скутару.
Він пов'язав захист портової інфраструктури з можливістю забезпечувати український експорт і майбутню відбудову. Скутару також висловив думку, що навіть після мирної угоди чи припинення вогню для портів можуть зберігатися ризики кібератак і диверсій.
Довідково. Міжнародний форум «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції» проходить у Бухаресті 22–23 жовтня 2026 року. Його організовує румунський аналітичний центр New Strategy Center у партнерстві з Торгово-промисловою палатою Румунії. Академічний партнер форуму — Бухарестський університет агрономічних наук і ветеринарної медицини (USAMV).
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.