Перейти до основного змісту

«Вони вчаться виживати»: як в Одесі реабілітують видр, куниць, тхорів, ласок та перегузней

В Одесі у центрі реабілітації диких куницевих в Україні допомагають тваринам, які постраждали через людське втручання. Тут лікують і навчають виживати в природі видр, куниць, ласок та інших диких тварин, аби згодом повернути їх у дику природу. 

Директорка центру Вікторія Мойсєєва розповіла Суспільному, як почалася її робота з куницевими та чому для реабілітації важливо відтворити умови їхнього природного життя.

Як з'явився центр

Директорка центру Вікторія Мойсєєва почала займатися домашніми тхорами ще у 2015 році. Через рік до неї потрапила лісова куниця на ім'я Нордік. Саме з нього, за словами Вікторії, почалася її робота з реабілітації диких куницевих. Вже понад десять років тварина живе у Вікторії. За її словами, Нордік не може повернутися в дику природу, зокрема через відсутність нижніх іклів. 

«Нордіка в Києві винесла жіночка в парку. Це помітили інші люди і забрали його до себе додому у тхорятники. Через кілька місяців попросили знайти йому інші руки, тому що куниця в квартирі — це не так мило, як багато хто вважає. І звернулися до мене. Я попросила дати мені деякий час подумати про те, чи зможу я дати раду такій тварині у себе. І коли зважила всі плюси й мінуси, то вирішила, що я його заберу», — поділилася жінка.

Вікторія Мойсеєва. Суспільне Одеса

Згодом люди почали звертатися до неї за консультаціями щодо куниць, а тварин направляли до інших реабілітаційних центрів. Вікторія зіткнулася з проблемою: фахівці не завжди знали особливості фізіології та поведінки куницевих. Тому поступово вона почала самостійно займатися їхньою реабілітацією та випускати у дику природу.

Нині на постійному проживанні тут перебувають лісова куниця, два лісові тхори, дві ласки та дві річкові видри. Ще кілька тварин готують до повернення в природу: зокрема п'ять перегузень і чотири ласки.

Видра Валєра

Однією з тварин, яка залишиться в центрі, є річкова видра Валєра. За словами Вікторії, він виріс поруч із людьми, тому не боїться їх і любить компанію. Через це фахівцям довелося окремо вчити його поведінки, необхідної для життя дикої видри.

«Дуже багато часу у нас пішло на те, щоб навчити його поводитися як видра. Він не вмів банальних речей, важливих для тварин. Це, наприклад, робити собі лежанку на зиму, щоб спати», — пояснила директорка центру.

Видра Валєра. Суспільне Одеса

Ласки Коко і Тіхон

Інші тварини потрапляють до центру вже з навичками, які потрібно відновити або сформувати заново. Наприклад, ласка Коко, яка живе тут разом із Тіхоном, не змогла повернутися в природу через тривале утримання в людей. Водночас вона допомогла реабілітувати двох молодих ласок, яких цьогоріч випустили на Київщині.

Ласка Коко. Суспільне Одеса

«Інша ласка — це Тіхон. Він жив у домашніх умовах два роки в клітці для хом'яка на неналежному харчуванні. Він був у поганому стані психологчіному. Це стереотипова поведінка, тобто циклічна поведінка, і активна агресія на всі суб'єкти», — розповіла Вікторія.

Нині у центрі також є молоді ласки, народжені цього року. Вони проходитимуть реабілітацію близько двох місяців, після чого їх планують випустити в природу.

Клітка, де живуть ласки у центрі реабілітації куницевих в Одесі. Суспільне Одеса

Як тварин готують до повернення

Основний принцип реабілітації — відтворити природний розвиток тварини. Фахівці намагаються створити умови, у яких вона зможе самостійно сформувати навички виживання. За словами Мойсєєвої, собливо важливим є період, коли молоді тварини вчаться поведінки у матері та одне в одного. Під час ігор вони тренують навички нападу й захисту, вчаться конкурувати та полювати.

«Наша задача — просто зберегти цей процес. І вже коли ми бачимо в певному віці, що тварина поводиться так, як вона поводиться в природі, ми можемо розуміти, що ми її випускаємо. Вони вчаться виживати», — пояснила директорка.

Куниця Нордік. Суспільне Одеса

Перед випуском фахівці оцінюють, чи здатна тварина самостійно виживати. Водночас не кожного підопічного можна повернути в природу — деякі через травми або тривале життя поруч із людьми вже не зможуть адаптуватися.

Куди повертають тварин

Більшість підопічних центру належать до видів, занесених до Червоної книги України. Тому повернення кожної тварини має значення для збереження популяції. Водночас через повномасштабну війну випустити тварин у те саме місце, звідки їх забрали, вдається не завжди. Частина підопічних потрапляє до центру із територій, де тривають бойові дії.

Вікторія зазначила, що окремою проблемою є перегузні — рідкісний вид, який в Україні живе у Донецькій та Луганській областях. Через війну тварин звідти не можна безпечно повертати в природу. Цьогоріч до центру також потрапляли перегузні із Запорізької та Дніпропетровської областей.

«Ми шукаємо такі точки, щоб там було більш-менш безпечно, але іншого варіанту випуску в нас просто немає на території України. Ми маємо повернути в ті степи, де вони зможуть собі зустріти пару і продовжити свій рід», — розповіла Вікторія.

Перегузні у центрі реабілітації куницевих в Одесі. Із архіву Вікторії Мойсєєвої

Що робити, якщо знайшли дику тварину

Допомога в центрі починається ще до того, як тварина потрапляє до фахівців. Люди можуть звернутися за консультацією, якщо знайшли дику тварину й не знають, як її годувати чи поводитися з нею.

Якщо тварина потребує термінової допомоги, її спочатку направляють до місцевого ветеринара для стабілізації стану. Після цього організовують транспортування до центру. Залежно від ситуації тварину або одразу привозять на реабілітацію, або спочатку залишають у ветеринарній клініці.

Вікторія наголосила: якщо в природі люди бачать дику тварину, яка сама підходить до них, це не завжди означає, що вона потребує допомоги. Це може бути молода особина, яка ще не сформувала страху перед людиною.

«Ні в якому разі не можна цих тварин підгодовувати, тому що в них формується ставлення довіри до людей. Не всі люди мають хороші мотиви, на жаль. А у такому разі тварини можуть потерпати від людей, виходячи за їжею», — пояснила вона.

Видра Валєра. Суспільне Одеса

За словами Вікторії, чим швидше травмовану або осиротілу тварину передадуть фахівцям, тим більше шансів на її виживання та подальше повернення у природу.

«Хочеться, щоб люди були більш свідомими. І чим швидше вони передадуть тварину на реабілітацію, тим більше шансів у цієї тварини вижити і потім уже повернутися до природи», — сказала директорка центру.

Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.

Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.

Топ дня
Вибір редакції