Щойно в Одесі починає світати — з трамвайного депо виїжджає перший вагон. За кермом — переважно жінки. У кабінеті медсестри перевіряють тиск і проводять алкотести. У технічному цеху хтось закручує гайки, а хтось — перевіряє чи все готово до маршруту. Проте це все за лаштунками міських маршрутів та клопотів людей: пасажирів, яких десятки трамваїв доправляють на роботу, навчання, відпочинок чи у справах.
А як усе влаштовано поза вагонами посеред міста? А це бачили кореспонденти Суспільного і тепер розповідають далі у матеріалі.
Дихнути в трубочку й відповісти на запитання
Медсестра Ольга Цапкіна зустрічає водіїв перед кожним виїздом. Спочатку — алкотест:
"Якщо щось є, тут у мене червоним загориться… Якщо червоним все — ми не робимо допуск, вони не виїжджають".
Далі — опитування: самопочуття, тиск, температура. Якщо щось не так, водія не пускають на зміну.
"Була жінка, два інсульти перенесла — і знову на роботу. Я бачу, що їй погано, кажу: "Йди в поліклініку, нехай лікар дивиться", — розповіла медсестра.
"Це мій перший транспорт": як стають водіями трамвая
Водії трамваїв — це не просто про кермо й гальма: це про ритм міста та відповідальність за сотні пасажирів щодня. Іноді приходять у цю професію випадково, іноді — шукають новий початок. Так сталося зі Світланою, яка одного дня вирішила: час змін в житті.
"Спочатку було тяжко, бо я взагалі не водій, я нічого не водила. Це мій перший транспорт", — пригадала жінка.
Утім, уже через кілька тижнів навчання для Світлани все стало на свої місця: її робочий день починається з інструктажу, потім — маршрут, перевірка техніки, огляд салону. Зміна триває 6-8 годин, залежно від лінії:
"В розкладі руху також закладений обід. Він не дуже великий, до 20 хвилин, на кінцевій станції. Закрив вагон — і можна перекусити".
Робота, зізналася Світлана, фізично і морально непроста. Треба бути уважною, не реагувати на хамство, стежити за безпекою — особливо на перехрестях. Але, розповіла водійка, коли вперше самостійно вийшла на маршрут — відчула справжню гордість:
"В основному люди добрі, є, звісно, свої нюанси. Але вже знаєш — це мій маршрут, мій вагончик. Навіть пасажири часто ті самі, впізнають".
На кожному маршруті — свої особливості. Наприклад, на довгому 3-мувул.Пастера — 11 ст. Люстдорфської дороги роблять 3-4 повних кола за день. А на короткому 11-мупл.Старосінна — пл.Олексіївська — до 14 обертів за зміну. Ритм швидкий, але вже за кілька місяців водійка працює "на автоматі".
Скільки вагонів курсує щодня
Начальниця цеху експлуатації в трамвайному депо №1 Юлія Ковшин розповіла: щодня в місті курсують 102 трамваї, ще близько 30 водіїв — у резерві або працюють позмінно. Перші вагони виїжджають о 4:28, до 8 ранку на лінії вже вся зміна. В пікові години в місті курсує 51 вагон. А за вечір, поступово, усі повертаються "додому" — у депо. Останній заїжджає близько 23:53:
"Нам не вистачає приблизно 15 водіїв, тому що водії повинні відпочивати, два дні вони мусять мати вихідні. Вони працюють по шість днів, тому що вони хочуть. Але 102 вагони і 135 водіїв — не вистачає".
Як доглядають трамваї: мийка, техогляд, заміна деталей
За технічний стан вагонів у депо №1 відповідає головний інженер Володимир Герасименко. Трамваї прибирають щодня:
"Ззовні миють кожен день по десять трамваїв. Всередині прибирають, миють, проводять дезинфекцію щодня, а деякі і двічі на день. Вагони, які можуть заїхати вдень — їх прибирають вдень і, звісно, після заїзду ввечері. А якщо один раз — то тільки ввечері".
Оглядають вагони в депо також щодня. Раз на тиждень — техогляд із заміною деталей.
"Щоденний огляд — це гальма, фари, кардан. Щотижневий — мастило, підшипники, втулки. Якщо щось не так — вагон міняємо", — пояснив фахівець.
Якщо вагон виходить із ладу просто на маршруті — міняють на інший. Деякі пошкодження можна усунути одразу, але частіше — повертають до депо:
"У нас трамваї призначені таким чином, що вони можуть їхати навіть з невеличкою несправністю. Тобто заїхати в депо він може, тільки в жодному разі не дозволяється пасажирам перебувати в салоні".
Поза кадром: кондуктори, контролери і… "зайці"
У депо працює близько 40 кондукторів — вони допомагають молодим водіям освоїтися та правильно реагувати на різні ситуації. Також є ревізори та начальники маршрутів. Буває, поділилася Юлія Ковшин, що пасажири намагаються проїхатися не в салоні, а зачепившись за вагон ззаду:
"Вагони, коли роз’їжджаються один з одним, то водії бачать, що у когось такий "заєць" і передає йому інформацію. Водій зупиняється, виходить і каже: "Давайте до салону і тихенько їдьте". Водії автомобілів теж зупиняються, сигналять, інколи знімають їх. Пасажири також звертають увагу", — пояснила Юлія Ковшин.
"Я сказала мамі: хочу бути водієм трамвая": начальниця цеху про шлях у професії
У кабінах одеських трамваїв найчастіше можна побачити саме жінок, поділилася Юлія Ковшин. Жінка керує графіками, маршрутами, людьми. Але все починалося з мрії, яка для більшості звучить несподівано:
"Коли мені було 12, я сказала мамі: "Хочу бути водієм трамваю".
І це була не просто дитяча фантазія, а вже сімейний фах: її батьки також були водіями, тож про вагони жінка знає змалечку. Спершу мама була проти і підштовхувала до іншої професії, проте потім таки здалася. І хоч тепер Юлія на адміністративній посаді, все ж намагається виходити на маршрути бодай раз на тиждень:
"Якщо потрібно — десь водій захворів — то я можу взяти прямо звідси виїхати. В мене з собою завжди є права та книжка водія, я з собою ношу і можу підмінити. Я не уявляю свого життя без трамваїв".
Під її керівництвом — понад 130 водіїв і жінка чітко знає, скільки їх вийшло, хто хворіє, хто в резерві. Дехто з колективу нині воює — четверо працівників депо мобілізовані, але вони зберігають зв'язок із колегами:
"Хтось із них навіть просить після перемоги повернутися — сісти у свій вагон, на свій маршрут".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області