Перейти до основного змісту

"Навколо було якесь пекло". Битва за Баштанку: життя під обстрілами

Ексклюзивно

У березні 2022 року Баштанка стала одним із місць опору російській армії на Миколаївщині. Місто відбило наступ, а відтак почався етап життя під обстрілами. Період, коли місцеві ночували у підвалах, опинялися без домівок й допомагали одне одному та захисникам.

Ми розповімо про удар по лікарні, обстріл авіаційними бомбами, евакуацію, допомогу пораненим та волонтерство. Про те, як росіяни нищили нескорене місто, про історії жаху, порятунку й болю — у спецпроєкті Суспільного.

На початку війни: у "Бункері"

На початку березня 2022 року в Баштанці розпочався волонтерський рух для підтримки місцевих, а також переселенців з окупованих територій. Серцем цієї діяльності став координаційний центр "Бункер", розташований у підвалі приміщення громадської організації "Центр допомоги "Надія є!", каже керівник організації Віталій Бутучел.

"Ми назвали це — тимчасовий координаційний центр "Бункер", тому що він дійсно має підвал і символічно передає місце, де люди могли знайти захист і безпеку".

Підвал, розрахований на понад 100 людей, став укриттям для багатьох. Сюди приходили заряджати телефони, попити гарячого чаю, відволіктися емоційно. Люди жили тут тижнями, у підвалі спали на лавах та підлозі. На перший поверх будівлі підіймалися лише до санвузлів та їдальні. Імпровізовану кухню робили "з нуля", розповідає кухарка організації Тетяна Рижик. Найбільше, пригадує вона, у день годували близько 600 людей.

"Нічого в нас тут не було. Почали привозити та приносити продукти сусіди, жителі району. Зробили піднавісок, поставили плиту, яку змогли, і почали готувати. Було дуже багато дітей, старих людей. Це, звісно, було жахливо", — каже волонтерка.

Робочий процес на кухні волонтерського центру. Баштанка, Миколаївщина, 2024 рік. Суспільне Миколаїв

Паралельно активісти почали вивозити охочих з Баштанщини до інших міст України, а також за кордон, до Чехії та Польщі.

"Бачачи, що люди в страху і хочуть виїхати, але не мають такої можливості, перше, що я зробив, це приблизно третього-четвертого березня звернувся до мера міста. Кажу: "Анатолійович, маємо водія, є велика потреба, треба транспорт". Він надав міський автобус. Посадили 26 людей, відвезли їх у Львів", — розповідає керівник громадської організації Віталій Бутучел.

Так почалася евакуація населення. Спочатку вивозили жителів Баштанки, потім людей, які проживали у селах громади, жителів Снігурівки, а пізніше — населених пунктів, що розташовані ближче до Херсонської області. До ініціативи долучалися волонтери, які привозили допомогу, а назад їхали з людьми. Вдень виїжджали мінімум шість-сім автобусів. Так званий "Бункер" став перевалочним пунктом для більшості людей, а у подальшу дорогу їм надавали засоби гігієни, необхідні речі, їжу тощо.

Керівник ГО "Центр допомоги "Надія є!" Віталій Бутучел. Баштанка, Миколаївщина, 2024 рік. Суспільне Миколаїв

У березні 2022 року російські військові окупували Снігурівку. До восьмого травня, каже Віталій Бутучел, була можливість заїжджати на окуповані території, але потім почалися обмеження.

"Я останній заїхав у Снігурівку. Це було сьомого травня 2022 року. І я був першим цивільним, хто заїхав після Червоного Хреста, через два дні після звільнення Снігурівки", — пригадує волонтер Віталій Касьяненко.

Волонтер Касьяненко згадує поїздку до окупованого міста. Спершу був пункт пропуску Росгвардії, що перевіряла документи. Потім так звані "ЛДНР" біля села Романо-Булгакове, тримали пів години.

"Роздягли наголо. Йшов дощ. Я стояв пів години роздягнений. — Позивний? Руки на ширині плечей, ноги так само, голову донизу, не дивитися. — Позивний? Що я можу сказати? Казав: "Віталік". І все було добре, Бог мене врятував. Сів у машину, не міг вижати зчеплення", — додає чоловік.

Волонтер Віталій Касьяненко. Баштанка, Миколаївщина, 2024 рік. Суспільне Миколаїв

Віталій розповів, що після цього возили допомогу в Снігурівку. Там перевантажували гуманітарну допомогу для подальшого транспортування.

"У Снігурівці перевантажували на Новопетрівку. Так само Росгвардія, не пускали нікого. Там уже була своя мафія. Там стояли причепи, увечері їх затягували, а вранці, щоб розтягнути, треба було віддавати три блоки цигарок. Щоправда, їм цигарки ми не давали, проте проїжджали", — пригадує Віталій.

Наслідки обстрілів Баштанки. Суспільне Миколаїв

Щоденні поїздки супроводжувалися стресом і постійною небезпекою.

"Стріляють, підривають. Я ж кажу, що останній виїхав сьомого, а восьмого, у мене є товариш, який теж волонтерить, він із Києва, він вийшов пішки — його випустили на півтора кілометра, а потім почали стріляти. Він повз ще три кілометри та двадцять два кілометри йшов пішки", — говорить волонтер.

Згодом шлях через Снігурівку став неможливим, і доводилося їхати через Давидів Брід, а пізніше — через Василівку.

"Ти заїжджаєш туди, і ти не знаєш, повернешся ти чи ні. Ні зв'язку, нічого немає. Ти заїхав — зник", — розповів Касьяненко.

Перша "зустріч" міста з російською авіацією

13 березня 2022 року російський військовий льотчик скинув авіабомби на житловий мікрорайон у Баштанці. Ударами зруйновані та пошкоджені будинки. Одну людину витягли з-під завалів рятувальники.

Рятувальники прибули на місце після російських обстрілів. Баштанка, Миколаївщина. Архів пожежно-рятувальної частини

Військовослужбовець Валерій Бабич згадує, там, де вдарила авіація, техніки та військових не було. Каже: "Я так розумію, що пілот бачив і усвідомлював, куди він скидає бомби".

На місце удару приїхали рятувальники. Під завалами перебував чоловік, розповідає пожежний-рятувальник Сергій Чорний.

"Коли ми побачили його голову і руку, то зрозуміли, як працювати далі, щоб обережно звільнити його, решту кінцівок і тіло. Потім підійшли медики з носилками, ми витягнули обережно і передали його".

Пожежний-рятувальник Сергій Чорний біля будинку, де знайшли чоловіка. Баштанка, Миколаївщина, 2024 рік. Суспільне Миколаїв

Пригадує події 13 березня військовослужбовець Сергій Коряка. Одна з бомб впала у двір, де пошкодила техніку й убила собаку, люди не травмувалися, ще одна — в інший приватний двір. На місці чоловік знайшов парашутну систему.

“Тобто вона випускається, коли працює літак з низьких висот. Щоб часу було літаку відійти на безпечну відстань, ракета летить з уповільненням. Тобто її затримує парашут. Літак відлетів сюди, до Реп'яжки, до вулиці 8 березня. І тоді пішов вибух на сільгосптехніці”, — говорить Коряка.

Військовослужбовець Сергій Коряка. Баштанка, Миколаївщина, 2024 рік. Суспільне Миколаїв

Військовий згадує, як врятувалися люди, які сховалися за холодильником.

"Ліда Василівна сиділа з внучкою, падає на них холодильник і потім падає дім. І вони залишилися під холодильником відкритим — живі, здорові. Так дві авіабомби, і ніхто не постраждав. Ніхто не загинув. Ну, тут янгол нас хороший охороняє з Баштанки".

Далі вже з'їхалися комунальні служби: обленерго, газова, водоканал. Колишній директор КП "Міськводоканал" Микола Герасимлюк каже, від удару авіабомби було зруйновано 100 метрів водомереж. Протягом доби комунальники викопали траншею та замінили пошкоджену трубу — у мікрорайон подали воду. Баштанський міський голова Олександр Береговий додає, бригади місцевого РЕСу розпочали відновлення електромережі.

Один зі зруйнованих будинків у Баштанці. Миколаївська область, 2024 рік. Суспільне Миколаїв

Місцева жителька Олена Умрихіна під час атаки також була вдома. Жінка почула підозрілий звук.

"У мене музикальний слух, і чую, щось гудить. Думаю, крилата ракета летить. Думала, пролетить. Потім думаю, щось не воно. Вона падає, і я падаю. Оце завдяки стіні і столу я вижила. Якби не усвідомила... Тут же летіло все", — пригадує Олена.

Олена Умрихіна навпроти зруйнованого будинку. Баштанка, Миколаївська область. Суспільне Миколаїв

Лікарня працювала під обстрілами

У Баштанці функціонувала багатопрофільна лікарня. З першого березня до середини квітня 2022 року медики "жили на роботі". Головна лікарка Алла Барсегян говорить, на етапі надходження пацієнтів когось одразу відправляли в операційний блок, когось — в реанімацію тощо.

"Коли були серйозні обстріли, усі три операційні працювали постійно. І в цей час дуже почало трясти чотириповерхівку. Я підбігаю до операційної, стіни ходять ходором, а в операційній стоять хірурги, завідувач сказав: "Спокійно, працюємо". І вони спокійно розмовляють, наче нічого не відбувається. Хоча навколо було якесь пекло", — розповідає жінка.

Обладнання у лікарні в Баштанці. Миколаївська область, 2024 рік. Суспільне Миколаїв

Лікар-хірург Дмитро Чорний ділиться, були такі моменти, коли за день через відділення невідкладних станів проходило півтори-дві сотні людей. Іноді лише з травматичними ушкодженнями було приблизно сто пацієнтів на добу. Коли не було світла поранених підіймали по сходах вручну за допомогою носилок.

"Тут, у відділенні невідкладних станів, одночасно працювало, якщо брати середній і молодший медичний персонал, то до 30 осіб. Були такі моменти, коли нашим медичним сестрам в операційному блоці доводилося працювати цілий день до глибокої ночі, потім ще п'ять-шість годин йшла підготовка інструментарію до наступних оперативних втручань", — пригадує Чорний.

На початку повномасштабного вторгнення до закладу привезли подружжя — їхнє авто розстріляли російські військові.

“Вони злякалися, почали надавати їм допомогу. Потім їх повезли до своїх медиків. Далі їх вивезли на трасу сполучення Баштанка-Миколаїв, посадили на цивільний автомобіль, і вже цивільні люди привезли їх до нас в лікарню. І ми далі надавали їм допомогу”, — розповів лікар-ортопед-травматолог Юрій Давидов.

Лікар-ортопед-травматолог Юрій Давидов. Баштанка, Миколаївщина, 2024 рік. Суспільне Миколаїв

Найтяжче — це коли страждали діти, згадує лікарка-анестезіологиня Альона Бердар. У той період автомобіль швидкої допомоги привіз 15-річного хлопчика. Його знайшли на подвір'ї, куди влучив снаряд з касетною бомбою. Дитина була у вкрай тяжкому стані.

"Йому, на жаль, довелося ампутувати обидві нижні кінцівки та одну верхню. Була складна операція на черевній порожнині. Але наступного дня, завдяки молодому організму, він відновився, прокинувся і прийшов до тями. Зараз, якщо я не помиляюсь, він поїхав за кордон, до Німеччини, для протезування кінцівок", — каже Альона Бердар.

Лікарка-анестезіологиня Альона Бердар. Баштанка, Миколаївська область, 2024 рік. Суспільне Миколаїв

Про ще один випадок згадує лікарка-неврологиня Ольга Дрібниця. До закладу, провідати друга, приходила його знайома дівчина. Жінка описує її усміхненою, гарною й з двома косичками — вдалося потоваришувати.

"Через три дні її привезли вже. На жаль — ампутована кінцівка. Травми несумісні з життям. У той день я зрозуміла, наскільки швидкоплинний час. Вчора ти приходив, сміявся, говорив, насолоджувався життям. Сьогодні тебе привозять, і тебе не можуть врятувати".

"Ми думали, що це кінець світу"

19 квітня 2022 року російська армія ракетою "Калібр" вдарила по лікарні у Баштанці. Зруйновані поліклініка та інфекційне відділення, вибиті вікна й двері в інших корпусах. Іноді неможливо було навіть пройти по коридору, бо він був засипаний, згадують рятувальники, які прибули на місце.

Лікарка-неврологиня Ольга Дрібниця згадує, що того дня пішла з роботи раніше ніж зазвичай. Каже, щось змусило її покинути будівлю: "Десь о пів на п'яту я пішла додому, живу недалеко. Дійшла, почула, як щось летить, вийшла, дивлюсь — дим".

Операційна медсестра Валентина Сук в момент вибуху була в пологовому відділенні. Раптом "задзвеніли" вікна й вилетіло скло — гул. З палат почали вибігати матері разом зі своїми дітьми на руках.

"Ми думали, що це кінець світу. Усі під стінами присідали. І сидимо всі, і ми всі кричимо: "Під стіни! Під стіни!"

Уламок російського боєприпасу, яким били по лікарні. Баштанка, Миколаївщина, 2022 рік. КНП “Баштанська багатопрофільна лікарня”

Пацієнтів чотириповерхової будівлі перевели до лікарні у Новому Бузі. Медики домовилися зібратися наступного дня і ліквідовувати наслідки удару. Лікарка-неврологиня Ольга Дрібниця розповіла, що її вразили пацієнти, які наступного ранку прийшли до лікарні.

"Прийшли, подивилися на це все і запитали, чи буде сьогодні працювати поліклініка, чи буде приймати ЛОР", — розповідає вона.

З приміщень лікарні повилітали вікна. Баштанка, Миколаївщина, 2022 рік. КНП “Баштанська багатопрофільна лікарня”

За декілька днів була відновлена операційна — поновили оперативні втручання.

Росіяни б'ють по цивільних об'єктах

7 червня 2022 року російська армія вдарила чотирма ракетами по Баштанці. Зруйновані будівля адміністрації, спортивний комплекс, стадіон та приватні будинки. Три людини загинули, троє поранені.

В одному з приватних будинків знайшли тіло чоловіка приблизно 35 років, каже пожежний-рятувальник Олександр Руденко.

“У дворі була пожежа, там знаходився гараж і легковий автомобіль. Спочатку вилучили постраждалого, потім приступили до гасіння пожежі автомобіля” — додає Руденко.

Ще три ракети влучили у стадіон "Колос". Вибухова хвиля зруйнувала дах дитячо-юнацької спортивної школи, виникло загоряння.

"Загасили пожежу, і після цього повернулися в підрозділ", — додає Олександр Руденко.

Зруйнований стадіон "Колос". Архів Олександра Васильєва

Командир добровольчого формування "Баштанка-1" Віталій Гомерський говорить, на місці влучання витягли двох людей. 19-річний чоловік вижив, хоч і отримав контузію та незліченні поранення. Інший, Армен Семенович, загинув на місці.

Від 24 лютого 2022 року в Баштанській громаді внаслідок обстрілів загинули 10 людей, отримали поранення — 74. Були пошкоджені та зруйновані 940 житлових будинків, 6 ліцеїв, 3 дитсадки, 13 адмінбудівель, 7 закладів культури, 24 магазини, 2 перукарні, 6 аптек, 21 кілометр дорожнього покриття та 1,5 кілометра водопровідної мережі.

Повністю зруйновані будівлі дитячо-юнацької спортивної школи, поліклініки та інфекційного відділення Баштанської багатопрофільної лікарні, а також адміністрації міста.

До повномасштабного вторгнення в громаді проживало 22,5 тисячі людей, станом на грудень 2024 року — 21 тисяча.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.

Топ дня
Вибір редакції