Військовослужбовець Олександр Томищ служить у рекрутинговому центрі Військово-морських сил ЗС України в Миколаєві. Чоловік вступив до армії у 2022 році, після закінчення військової кафедри. Брав участь у бойових завданнях на Донеччині та Херсонщині. Пройшов шлях від курсанта військової кафедри до начальника розвідки батальйону.
Своєю історією з кореспондентами Суспільного поділився військовослужбовець Олександр Томищ.
З його слів, на початку свого навчання, не збирався вступати до війська, проте з початком великої війни змінив свою думку. У 2023 році боєць застав початок українського контрнаступу під Старомайорським на Донеччині, де йому довелося замінити командира роти.
"Він (командир роти — ред.) їздив на автівці по посадках і "накидував" по "орках". "Накидував" поки його "Ланцет" не "зловив", а потім ще й другий "зловив". Його забрали на стабпункт, і з того моменту я отримав нову посаду — тимчасово виконувач обовʼязки командира другої роти морської піхоти", — розповідає захисник.
Воїн пригадує, як доводилось "штурмувати" позиції росіян. За правилами штурм відбувається у відношенні один до трьох: три нападники на одного захисника, каже Олександр.
"Було навпаки: нас 10 людей йшло на 30 "орків". Але коли командир роти біжить з хлопцями, застрибує в окопи, така собі "картина". Тому що він має керувати боєм на відстані до 600 метрів. Тобто він десь там має бігти з біноклем, з рацією. Потім на 5-6 раз розумієш "Страшно. Я ж командир. Треба командувати", — говорить боєць.
Під час одного з боїв морпіхи взяли в полон російського військового.
"Ми закріпилися в 50 метрах від російської позиції. Вона повністю пуста, але там сидить один бурят на кулеметі й нікого не пропускає. Ми сиділи та чекали поки в нього закінчиться боєкомплект. Його побратими до нього так і не повернулися. Передали його в обмінний фонд", — розповідає воїн.
Пізніше Олександр став начальником розвідки батальйону. В цьому званні він допомагав українським військовим робити рейди на лівобережжя Херсонщини.
"Одним із моїх завдань була логістика з нашого берега на той берег. Тобто там були проблеми з транспортуванням продовольства, БК і людей в тому числі. Але в нас були дрони й ми возили їм БК, їжу і воду на дронах. Я на "вісімці" їздив і розвозив дронщикам посилки", — каже боєць.
На Донеччині чоловік завів собі кота та привіз його в Снігурівку, що на Миколаївщині, проте тварина втекла.
"Дійшло до того, що я, начальник розвідки, віддав задачу розвідвзводу ходити та їздити шукати рудого кота. Пошуки не дали результатів. Через півтора місяця, коли я вже звикнувся з цією подією, бачу по зебрі біжить рудий "демон", задоволений, ситий. Намагалися його зловити, але донбаський кіт швидко від нас вислизнув", — розповідає воїн.
Нині Олександр займається рекрутингом людей до Військово-морських сил. Його мотивація — допомогти людям знайти у війську спеціальності дотичні до своїх в цивільному житті. Адже серед його побратимів є морпіх, який є доктором наук.
"В нього чотири вищі освіти, але він кулеметник і штурмує посадки. Розумний й інтелігентний чоловік штурмує посадки, не на тому місці, де він має бути. І я з думками, що треба щось робити, пішов у рекрутинговий центр, де намагаюсь не допускати таких речей", — говорить боєць.
Чоловік каже, жартома популяризували морську піхоту України на Курщині.
"Минуло два тижні чи більше, коли третя окрема десантно-штурмова бригада виклала фотографію на “Пʼятірочці”. І в нас заздрість зʼявилася: чому вони можуть, а ми не можемо? І ми почали телефонувати в 36 бригаду: "Давайте також". Зараз росіяни ходять по своїм містам і бачать наклейки морської піхоти з номером нашого центру", — розповідає воїн.
За словами Олександра, наразі він бажає принести максимум користі заради перемоги України.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.