Артисти Київського незалежного проєкту "Театральна біржа" через наступ російських військових в березні 2022 евакуювалися на Закарпаття. Там продовжили театральну діяльність і зіграли понад півсотні вистав. Станом на 14 вересня 2024 року колектив бере участь у фестивалі "Мельпомена Таврії", що відбувається у Миколаївському академічному художньому драматичному театрі.
Про складнощі під час евакуації й театральне життя артисти розповіли кореспондентам Суспільного.
Актор "Театральної біржі" Руфат Мамедов у виставі "Orpheus Underground” виконує роль смерті. Каже, на фестивалі "Мельпомена Таврії" його дебют.
"Якщо чесно, я планував бути журналістом, навчався в школі телебачення. Але мені порадили спробувати себе тут в акторстві, налаштувати свій мовний апарат, голос, проставити дикцію. Я почав цим займатися, потрапив в майстерню Сомова, і мені це більше почало "заходити" (ред. — подобатися)", — говорить актор.
Руфат розповідає, його рідну Бучу наприкінці лютого 2022 окупували російські війська, через постійні обстріли було важко виїхати з міста.
"Не було звʼязку, інформації. Нас на машині добрі люди вивезли. Ну, звичайно, простояли в черзі, і російські блокпости проходили. І насправді доводилось зображати себе якоюсь людиною із синдромом Дауна або ДЦП, бо багато чоловіків висаджували", — згадує Руфат.
Далі була евакуація до Закарпаття. З Київщини виїхали 30 працівників незалежного проєкту "Театральна біржа", розповідає художній керівник Лев Сомов.
"У нас шість студентів було, які взагалі все втратили в Маріуполі — квартири, домівки. Один хлопчик приїхав з пакетом і сказав: "Це все, що в мене залишилося", — сказав Лев Сомов.
Режисерка Валерія Демченко каже, попри всі труднощі, продовжили ставити вистави вже у Мукачівському театрі.
"Ми змушені були відновлювати наші вистави просто "на колінці" за лічені дні. І ми за період евакуації, це десь чотири місяці було, зіграли 54 вистави. Це насправді дуже багато", — зазначила Валерія Демченко.
"Доводилось там швиденько робити казки, адаптувати багато матеріалу, швидко вчити тексти. І я скажу, що не у всіх університетах є така практика, навіть після випуску".
Художній керівник Лев Сомов пригадує історію, яка трапилася, коли грали казку "Пітер Пен". Після вистави підійшла жінка, на очах сльози, на вустах слова вдячності.
"Я не міг зрозуміти, що відбулося. А вона каже: "Ви розумієте, ось ця дівчинка, їй десь 5-6 рочків, реготала і сміялася, їй було так весело". І жінка каже: "Вона з Маріуполя. І після того, як ми її вивезли, вона не розмовляла і не сміялася місяць. Ми думали, що до неї ні сміх, ні мова не повернуться. Такий був струс". Тож після нашої вистави вона засміялась і заговорила", — розповідає Лев Сомов.
Режисерка Валерія Демченко каже, нині політика проєкту — навчати й розвивати нову молоду генерацію акторів.
"Ми завжди кажемо: "Роби, що можеш з тим, що маєш там, де ти є". І якщо ти можеш своїм мистецтвом дати трохи світла, підтримати їх, то ми як артисти мусимо це робити", — говорить режисерка театру.
Зі слів Валерії Демченко, станом на вересень 2024 року в репертуарі колективу 17 вистав. Надалі планують цей список розширити.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.