"Батьки мають звертати увагу на розвиток дитини від народження": реабілітація дітей у центрі "Мрія" Миколаєва

Заняття з дітьми у центрі "Мрія". Суспільне Миколаїв/Федір Бондар

У Миколаєві станом на восьме вересня 172 дитини реабілітується в центрі для дітей з інвалідністю "Мрія". Заклад відвідують за індивідуальним графіком занять, зазвичай 2-3 дні на тиждень. Послуги з соціалізації та корекції поведінки безоплатно отримують діти, які мають інвалідність або є в групі ризику.

Про це кореспондентам Суспільного розповіла заступниця директора ДРУ "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Мрія", завідувачка Служби соціальної реабілітації Оксана Ребенчук.

За словами Оксани Ребенчук, комплексна рання реабілітація покращує стан дитини з фізичними або ментальними проблемами, дає можливість адаптуватися у суспільстві.

"Зарахування, відрахування, тобто рух дітей в центрі відбувається кожного тижня. У нас є приймальна комісія, реабілітаційна комісія. Розглядаються документи кожної дитини, відбувається бесіда з батьками, визначається група, до якої буде зарахована дитина. Реабілітаційний період визначається індивідуально, переважно це рік. Підсумкове тестування визначає чи продовжити курс реабілітації, чи додатково обстежити, або рекомендуємо перехід дитини до дошкільного навчального закладу, навчання в школі", — говорить Оксана Ребенчук.

"На зараз працює сім груп. Є групи матері та дитини, де дітки від нуля до чотирьох років. До цієї групи приймаємо дітей не тільки з інвалідністю, а також дітей групи ризику. Приймаємо за направленням лікувальних установ. Щоб дитина не отримала інвалідність, здійснюємо заходи з раннього втручання".

"Також у закладі є групи ранньої реабілітації — діти дошкільного віку, групи соціальної реабілітації і профорієнтації — діти шкільного віку, які мають можливість відвідувати школу і реабілітацію у центрі. Майже у кожній групі 3-4 дитини з сімей ВПО", — додає Оксана Ребенчук.

Анна Білоножко каже, вперше прийшла до реабілітаційного центру "Мрія", коли доньці було вісім місяців, зараз дівчинці чотири роки. Вона не має інвалідності, але була у групі ризику.

"За цей час фахівці буквально посадили спочатку, а потім поставили дитину на ноги. Дитині надали комплекс: ЛФК, масажі спеціалізовані, залежно від потреб дитини тощо. Заняття в ігровій формі, психолог працює з дитиною, дефектолог, логопед. Як індивідуальні, так і групові заняття відбуваються. Результат відмінний, навіть більше, ніж я очікувала. Тому що дитина задоволена, реалізована", — сказала Анна Білоножко.

Спортивне приладдя для реабілітації дітей. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар

Вчителька-логопед Ірина Романова каже, проблема з мовленням наразі актуальна, майже сто відсотків вихованців центру потребують логопедичної допомоги.

"Ця проблема настільки всеоб'ємна, все що завгодно її може спричинити: і психологічний, і екологічний, і матеріальний стан дитини, і соматичні хвороби. Виділяти щось одне не варто. Якщо раніше до нас приходили дітки, які розмовляли, зараз до нас приходять, з якими ми працюємо над запуском мовлення. Аби дитинка хоч якось могла спілкуватись з рідними, близькими, з тими, хто оточує, щоб вона навчилась жити у світі", — зауважує фахівчиня установи.

"Батьки мають звертати увагу на розвиток дитини від народження. Взагалі тим, хто вирішив стати батьками, треба поцікавитись, а що має робити дитина у тому чи іншому віці".

Важливою є командна робота спеціалістів центру і батьків щодо соціалізації дитини, розповідає вихователька соціальна по роботі з дітьми з інвалідністю Ганна Уніченко.

"Соціальні навички потрібні, щоб дитина відчувала себе членом суспільства. Це навички комунікації, взаємодії з іншими дітьми: як себе поводити, можна ображати інших чи ні, заважати, зупинятись на заборону дії, дотримуватись правил безпеки — все це є соціальними навичками. У нас різні типи занять, є і групові, є й індивідуальні. Навіть є тематичні світанки, ранки, руханки, майстер-класи, зважаючи на те, яка це дитина", — розповіла Ганна Уніченко.

"Найпоширені — це проблеми поведінки. Є комунікативні труднощі, багато дітей приходять, які не вміють гратись. Не тільки не вміють взаємодіяти з однолітками, а й розвивати сюжет гри. Тому ми багато приділяємо увагу саме ігровій терапії".

Практична психологиня Катерина Петренко зазначає, чим раніше батьки звернуться до фахівців, тим раніше відпрацюється корекційний маршрут і більше відсотків, що дитина буде нормально розвиватись.

"Загалом наразі емоційний стан дітей пригнічений, у батьків тривожність, страхів багато виникло. Тому використовуємо методи роботи такі як арттерапія, пісочна терапія, що спрямовані на нормалізацію емоційного стану дітей. Радимо вдома батькам підхоплювати те, що робимо в центрі. Маршрут залежить не тільки від педагогів, а ще від батьків, все у комплексі", — пояснює Катерина Петренко.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.