Члени родин загиблих бійців зібралися в Миколаєві, щоб допомогти одне одному втамувати біль від втрати. Люди ділилися спогадами про полеглих. Подібні зустрічі влаштовують двічі на рік. Мета організації — юридична та психологічна підтримка сімей військовослужбовців Збройних сил України.
Про це кореспондентам Суспільного розповіла керівниця відокремленого підрозділу у Миколаївській області Об'єднання матерів і дружин Захисників України Лілія Першина.
"Коли трапляється горе в родині, саме цей кризовий стан, наскільки б ти не був до нього готовий — це вибиває підґрунтя з-під ніг. І в гострий період саме родини потребують такої допомоги й підтримки. І в нас адресна допомога для родин загиблих, зниклих безвісти — особливо це перші пів року, поки йдуть оформлення різних документів", — говорить Лілія Першина.
Потрібно розповідати, потрібно збиратися, говорить мати загиблого бійця Тетяна Гуссіді. Одразу після повномасштабного вторгнення син Сергій Гуссіді пішов до військкомату, а матері сказав, що волонтерить.
"Це не лише мій біль — біль мам, біль жінок, бабусь, яким треба ділитися, тому що це серце. Час не лікує, час тільки забирає здоров’я".
Мати допомагала сину: через "Нову Пошту" передавала генератори, все те, про що просив Сергій. Чоловік загинув під Вугледаром у 2022 році, як командир 90-го аеромобільного батальйону.
Ірина Дашковська виховувала сина Володимира сама. Аби забезпечити його навчання в університеті, їздила працювати за кордон. Володимир здобув освіту правознавця-криміналіста. У 2018-2019 роках чоловік пропрацював за фахом у Центральному УВС Миколаєва.
"Звільнився, бо не сприяло (відповідало — ред.) його світогляду і принципам — ну там свої нюанси були. Він був проти корупції. Настільки був, що навіть коли тітка дала хабаря ДАІ — 200 гривень на кільці в Одесі, він з нею не розмовляв три дні", — пригадує мати загиблого.
У березні 2021 року Володимир пішов за контрактом до 79 окремої десантно-штурмової бригади. А на початку 2022 вже був командиром розвідувального взводу безпілотних літальних апаратів. Четвертого квітня того ж року воїн поліг у бою під Сєвєродонецьком Луганської області.
Історій полеглих багато. Мати загиблого Сергія Тетяна Василенко згадує, син ніяк не сповістив її, коли пішов на війну у 2022 році. Загинув під Бахмутом 25 березня 2023 року.
Антоніна Лозовіцька втратила сина Дмитра, попри бронювання від мобілізації він пішов служити у 2022 році.
"Ті, хто зараз дивляться на нас з неба, і ті, хто зараз захищають — вони і є та Божественна сила, яка нам дана. І тільки вони стоять між нами й ворогом — не Бог, не ангели", — говорить Антоніна.
Організація Об'єднання матерів і дружин Захисників України збирає "Книгу пам’яті" для увічнення подвигу загиблих бійців. Лілія Першина розповіла, що у Миколаївському осередку приблизно 300 жінок.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.