Зберігати продукцію продавцям належним чином стає важче через відсутність світла на Миколаївщині, а корови гірше дояться через спеку. Продукти на місцевих ринках псуються швидше ніж зазвичай.
Кореспонденти Суспільного дізналися думку експерта щодо безпеки "альтернативних" методів зберігання продуктів.
Продавчиня Людмила зазначила, що зберігати продукцію важко через відсутність світла.
Дуже проблематично, дуже! Немає світла, немає де зберігати.
"Тим паче бринза, нам треба її остудити, зберегти, щоб вона в холоді була. Жару вона не любить. Вона в жарі стає в дірку, кисла, і не дуже хороша. Це для нас дуже погано, нам треба, щоб було світло" — сказала вона.
Щоб зберегти товар, Людмила користується замороженою водою у відрах.
"В нас є вода морожена з собою плюс-мінус, ми зберігаємо її у відрах, заливаємо холодною водою, щоб вона хоч плюс-мінус до покупця хорошою дійшла", — додала вона.
Під час візиту кореспондентів майже всі продавці мали експертні висновки лабораторного аналізу свого товару, але деякі з них були прострочені або взагалі відсутні.
"Я не робила, я тут взагалі не торгую, я торгую в Корабельному, я приїжджаю з остачею сюди", — пояснила продавчиня Світлана.
На питання, як вона може продавати неперевірений товар, Світлана відповіла:
Мовчки, я тут зафіксована, я тут торгувала на початку.
Продавчиня Тетяна зазначає, що через спеку корови гірше дояться.
"Молока мало. Заморожуємо та охолоджуємо продукцію, щоб якось справлятися", — каже вона.
Заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Олег Прищенко підкреслив, що такі методи охолодження не відповідають нормам безпеки.
Така альтернатива не допускається тому, що створюється ризик комбінації, забруднення від тих пляшок з льодом і до харчового продукту. Ну не може такого бути.
Прищенко також наголосив, що продаж продукції на відкритому ринку під час спеки може впливати на її безпечність.
"Якщо це відкрите, згідно з вимогами, адміністрація ринку не повинна дозволяти до реалізації. Людина, яка реалізує, повинна встановити холодильну вітрину", — зазначив він.
За словами експерта, молочна, м’ясна, рибна продукція та яйця мають високий ризик швидкого розвитку бактерій, тому продаж без холодильного обладнання майже неможливий.
"Якщо це зранку, то умовно там десь дві-три години при таких температурах", — пояснив він.
Прищенко наголосив, що відповідальність за безпеку продукції лежить як на реалізаторі, так і на покупцю.
По-перше, не купувати на стихійних ринках, стихійних алейках. Це перше, на чому акцент, тому що багато купується на стихійних ринках, потім немає до кого звертатись, тому що це стихійна торгівля.
"Друге, на що потрібно звертати увагу, це на маркування харчових продуктів, якщо це промислове виготовлення. Тобто наявність маркування, відповідність маркування і терміни придатності. Якщо це продукт домашнього виготовлення, завжди вимагайте у продавця експертний висновок лабораторних досліджень", — порадив він.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.