Миколаївці два роки живуть без питної води у кранах. Після підриву водогону на Херсонщині, який зокрема забезпечував і Миколаїв, у місто із травня 2022 року постачають воду з лиману, яка містить сіль. Новий водозабір для міста буде збудований на березі Південного Бугу. Підготовчі роботи триватимуть до кінця 2024 року.
Про те, які плани на відновлення водопостачання будує Миколаїв та як свій побут облаштували мешканці міста — у матеріалі Суспільного з циклу "ТутРемБуд".
У Миколаєві працюють близько 200 точок видачі питної води. Про це свідчить онлайн-карта, створена Миколаївською міською радою. Мешканці прилеглих будинків набирають воду з резервуарів, що наповнюють рідиною зі свердловин.
Найголовніша задача — це підтримувати роботу близько 200 точок роздачі питної води. З самого початку повномасштабного вторгнення ми розуміли, що в нас буде ця проблема. Тому що ми беремо воду з річки Дніпро.
"Наша насосна станція, наш водозабір розташовані на правому березі, біля міста Херсон. Швидкість, з якою просувався агресор, давала розуміння, що ми будемо мати цю проблему. Ми готувалися до цього. Мер міста поставив завдання, щоб ми шукали воду в підземних джерелах, щоб ми бурили свердловини і намагалися підготуватися до цієї події", — говорить директор "Миколаївводоканал" Борис Дуденко.
Місцевий житель Олександр Фірюлін на точку роздачі води приходить двічі на тиждень.
"Наш мер каже, що потрібно мати запас води не менше ніж на тиждень. Але на тиждень нам не вистачає, доводиться два рази набирати. Три ходки по чотири бутилі. Технічна вода досить гарної якості, ми використовуємо її в побуті: для туалету, для миття вона підходить", — говорить Олександр.
Миколаївець Петро каже, дружина воліє навіть після душу змивати водогінну воду з тіла, бо вона солона. Відтак, родина потребує багатолітрових запасів.
"У мене дружина тільки таку воду визнає. А з крана йде отруйна вода. Її не можна пити, нічого робити. Тільки в туалет", — розповідає житель Миколаєва Петро.
Зі слів місцевої жительки Алевтини Асташкіної, вода в місті зникла 12 квітня 2022 року після того, як підірвали водогін на Херсонщині.
"Місяць в нас не було води, привозили з Одеси, з Кропивницького. Були величезні черги, і були такі ситуації, що воду нам давали не більше однієї чи двох пляшок", — пригадує події дворічної давнини Алевтина Асташкіна.
Централізоване водопостачання Алевтина використовує для прибирання і прання. Жінка каже, через домішки солі вода залишає білі плями на усіх поверхнях, а ще — псує сантехніку.
"Поставили крани рік тому. В мене до цього стояли крани 16 років і вони були в кращому стані, ніж ці за рік. Я іноді кухню навіть не мию — що її мити?" — говорить Асташкіна.
За словами майстра "Миколаївводоканалу" Дмитра Кравченка, від води з лиману псуються й міські мережі водогону.
"Технічна вода дала пошкодження. Якщо ми візьмемо сталеві труби, вони дуже часто бувають як решето — сіль виїдає сталь", — говорить Дмитро Кравченко.
Борис Дуденко зазначає, що рішення, яке прийняли тоді було нестандартне, але воно врятувало місто і спричинило велику біду — це стан систем централізованого водопостачання.
"Вода була взята з Бузького лиману. Це морська затока, і кількість солі в цій воді майже морська. Але ті потужності, які були у Миколаєва, щоб взяти воду, – були в єдиному місці, на одному з наших підприємств, і тільки це допомогло нам подати воду в централізовану систему", — розповідає Дуденко.
Система почала руйнуватися, почали руйнуватися трубопроводи. Якщо до війни ми мали близько двох аварій на добу, після цієї води протягом місяця-півтора в нас від п’яти до 15-20 аварій на добу.
Щоби забезпечити Миколаїв водогінною водою кращої якості, спершу потрібний новий водозабір. За словами директора "Миколаївводоканал" Бориса Дуденка, проєкт реалізується за процедурою "проєктуй-будуй".
"Зараз назвати строки дуже складно. Але завдання поставлене – до кінця року запустити проєкт. Щоб в найкоротший термін подати питну воду в місто. Хоча б прісну воду, яку ми будемо намагатися доводити до якості питної води. Водозабір буде в іншому місці — це буде річка Південний Буг", — говорить Борис Дуденко.
Посадовець зазначає, річку Південний Буг обрали через якість води, що б мінімальними зусиллями її підготувати й дати в мережу — саме питну воду.
"Це буде за європейськими стандартами, сучасні державно-будівельні норми, сучасні матеріали, сучасне обладнання енергоефективне. Все це, щоби потім тариф для населення був прийнятним, і містяни могли менше відчувати навантаження по сплаті послуг, які буде надавати водоканал", — розповідає Дуденко.
Що відомо про водозабезпечення Миколаєва
- У Миколаєві планують відновити водопостачальну інфраструктуру завдяки співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку.
- Кабінет міністрів виділив 125,5 мільйонів гривень з резервного фонду державного бюджету на водозабезпечення у Миколаєві.
- Централізоване постачання питної води у Миколаєві не з’явиться до 2025 року. Станом на квітень 2024 року фахівці визначили водозабори, що можна використати, розробили техніко-економічне обґрунтування.
- З травня 2022 року в Миколаєві розпочали заповнювати водопровідну систему міста технічною водою з річки Південний Буг.
- Фахівці комунального підприємства "Миколаївводоканал" обстежили ділянки водогону Дніпро-Миколаїв.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.