Мовні проєкти, зусилля місцевої влади та підтримка міжнародних партнерів на Миколаївщині сприяють популяризації української мови, яку століттями намагалася знищити Росія. У 2023 році зросла кількість звернень громадян щодо порушень мовного закону.
Журналісти Суспільного поспілкувались із мовознавцем та істориком, щоб дізнатись про зміни у мовній політиці починаючи з 18 століття та їхній вплив на миколаївців.
Тарас Кремінь про порушення мовного закону та свій погляд на мовне питання
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів, що протягом 2023 року на його електронну адресу надійшло 3692 звернення громадян щодо порушень мовного законодавства. Частина цих звернень стосувалася міста Миколаєва та Миколаївської області. Основні порушення зафіксовано у сфері обслуговування та зовнішньої реклами.
Співпраця з Миколаївською міською радою дозволила впровадити ефективні заходи для дотримання мовного законодавства.
"Ми долучилися, скажімо, підготувавши список рекомендованих імен, якими б називали вулиці, парки, сквери тощо. Загалом у порівнянні з попередніми роками на Миколаївщині порушень значно менше".
За словами Кременя, місцева влада стала більш активною у виявленні порушників та підготовці відповідних приписів. Проте спеціальних досліджень щодо відсотка громадян, які перейшли на українську мову, не проводили.
"На превеликий жаль, серед чиновників, які мали б контролювати дотримання мовного закону, все ще є ті, хто недостатньо володіє українською мовою і під час пленарних засідань", — пояснює Тарас Кремінь.
Серед порушників лідирують Одещина, Полтавщина, Дніпровщина, Харківщина. Миколаївщина — на п'ятому місці.
"Ми переходимо від процесу лагідної українізації до наступальної".
За його словами, Миколаївщина матиме більше місцевих програм, зокрема у колишніх Вітовському та Очаківському районах, Чорноморській та Куцурубській громадах. Понад 200 населених пунктів мають бути перейменовані.
"З 1 січня 2025 року набуде чинності закон про захист прав споживачів, що вимагатиме скасування паспортних книжечок, трудових книжок та інших документів, які впроваджені не державною мовою".
Дослідження з державною службою якості освіти показали, що школярі, їх батьки та вчителі краще володіють українською мовою. Тепер основне завдання — підготовка до нового навчального року.
"Це включає облаштування сховищ, укриттів та створення кращих можливостей для відновлення освітнього процесу наживо", — каже Кремінь.
За його словами, в окремих містах, серед яких й Миколаїв, створюються робочі групи, які здійснюють інспекцію зовнішньої реклами недержавною мовою та готують приписи для власників.
У звіті Уповноваженого з питань державної мови за 2023 рік зазначалося, що понад 40 відсотків бізнесів перейшли на використання української мови у своїй рекламі у Миколаєві. Там вказано, що 6,5 тисяч закладів бізнесу у регіоні майже 5 тисяч відповідають мовним вимогам.
Понад півтори тисячі порушили ці норми. За словами мовного омбудсмена, із більшістю проведено роз’яснювальні бесіди.
Кремінь закликав миколаївців більше звертатися до словника та цікавитися новинками, сприяючи поширенню української мови.
Історик Миколаївщини про знищення української мови
Директор Навчально-наукового гуманітарного інституту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, кандидат історичних наук Олег Бобіна, розповів про русифікацію в Україні. Основні етапи та методи впливу на українську мову та культуру досліджено на прикладі Російської та Австро-Угорської імперій, а пізніше — Радянського Союзу.
Олег Бобіна підкреслив, що Російська імперія з 18 століття почала забороняти українську мову та друкування книг. Недільні школи, які намагалися навчати українською мовою, стали однією з причин появи Валуєвського указуВалуєвський указ, виданий 1863 року російським імператором Олександром II, забороняв публікації українською мовою та будь-які прояви української культури, за винятком біблійних текстів і наукових праць. Указ був частиною політики русифікації., що забороняв використання української мови в освіті.
За часів Російської імперії більшість шкіл в Україні були підконтрольні церкві, де навчання велося старослов'янською мовою. У 19 столітті з'явилися земські школиЗемські школи — це початкові школи, які створювалися в Російській імперії в другій половині 19 століття в рамках земської реформи. Вони надавали базову освіту дітям з різних соціальних верств., де освіта була доступною для більшої кількості людей. Але й там навчання йшло у кращому випадку ярижкоюЯри́жка — жартівливо-зневажлива назва російського дореволюційного правопису, що використовувався для написання та друку творів українською мовою в Російській імперії..
"Ця заборона проіснувала все 19 століття і продовжилась у 20 столітті", – зазначив історик.
З його слів, основним інструментом боротьби з українською мовою було винищення носіїв мови. Наприклад, у 1930-х роках так сталося з "розстріляним відродженням".
Також історик звернув увагу на створення ідеї непрестижності української мови. Після Другої світової війни українську мову вважали "селянською", що знижувало її статус у суспільстві.
"Це був хитрий інструмент, який дозволяв використовувати мову, але в обмеженому посторі".
Історик зазначив, що у 20 столітті використання мови було обмежено і підтримувалося лише тоді, коли відповідало ідеології СРСРСоюз Радянських Соціалістичних Республік був федерацією соціалістичних республік, яка існувала з 1922 по 1991 рік. Це була однопартійна держава під керівництвом Комуністичної партії.. Масова культура теж підпорядковувалася цим правилам, і українська мова використовувалася переважно як елемент "шароварної" культури.
"Під час радянського періоду політика коренізації та українізації 1920-х років влада коротко дозволила українській мові бути частиною міського життя", – зазначив Бобіна.
Проте вже у 1930-х роках ці процеси були зупинені, і українська мова знову втратила свої позиції. За словами історика, селяни продовжували спілкуватися рідною мовою.
Після проголошення незалежності України у 1991 році українська мова почала відновлювати свої позиції в освіті та культурі. Остаточне утвердження української мови як єдиної державної мови відбулося після збройної агресії Росії у 2014 році.
"Важливим кроком стало обмеження російського контенту на радіо і телебаченні, що сприяло появі українських виробників контенту", — зазначив Бобіна.
Олег Бобіна підкреслив, що майбутнє української мови залежить від зусиль держави та суспільства.
"Освіта має бути українською, а масова культура повинна підтримувати використання української мови".
Курси з вивчення та вдосконалення української мови
Директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова каже, що при науковій бібліотеці функціонують різноманітні клуби, зокрема з вивчення англійської мови та вдосконалення української.
"Зараз частина клубів, особливо учасниками яких є студентська молодь, відбувається в дистанційному форматі, а клуби, які розраховані на людей старшого віку, то вони всі працюють у звичайному форматі", — розповідає директорка.
"Вони безкоштовні, все, що потрібно — це просто отримати читацький квиток. На сьогоднішній день річний квиток вартує 50 гривень".
