"Мої рідні — в окупації": боєць з миколаївської бригади прагне звільнити власну домівку

Військовослужбовець Сергій на псевдо "Тор". 79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада

Військовослужбовець миколаївської 79-ї бригади Сергій на псевдо "Тор" — майже 10 років у війську. Йому доводилось брати лідерство, вести в бій, бути прикладом та опорою для побратимів. Чоловік подолав шлях від солдата до головного сержанта батальйону. Нині дім та рідні воїна перебувають в окупації.

Історію "Тора" розповіли у пресслужбі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.

Сергій має особисте завдання під час російського вторгнення: прогнати окупантів і знову обійняти рідних, говорять у бригаді.

Я воюю, тому що дуже хочу повернутися додому. Я не хочу жити під якимось гнітом, щоб мені розповідали, що можна робити, що не можна робити.
79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада

До війська Сергій потрапив у 2015 році. Майже десять років служить в одному і тому ж підрозділі.

"Бригада — це для мене вже дуже рідне і дещо більше, ніж просто місце служби. На той момент, на початок повномасштабного вторгнення, я був головним сержантом роти. Можна так сказати, що ближче до командира, але бували випадки, коли, як і всі, стояв на позиції, сидів в окопі, тому що не було людини", — розповідає військовослужбовець.

79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада

Роль сержанта — бути "хребтом" армії, говорить Сергій. Він є лідером для солдатів, котрі прийшли після навчань.

"Після початку повномасштабного вторгнення, звісно, всі зрозуміли, якщо не буде сержанта, то і сенсу теж. Якщо не буде лідера, який зможе їм на своєму прикладі показати, що треба робити, то це не військо, а так, якийсь загін", — додає чоловік.

79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада

"Ми були в Мар'їнці — було містом, зараз вже не дуже схоже на місто. Але у ньому — одні бойові дії. В інших місцях: поля, посадки, як під Сіверськом, Білогорівка — там інша війна", — пояснює "Тор".

Зі слів чоловіка, воювати важко скрізь. Згадує, при відході з Лиману загинув командир роти, тоді Сергію довелося виконувати його обов'язки.

З Лиману ми вийшли з мінімальними втратами: це був один командир роти.

До дій чоловіка спонукають рідні, які залишились в окупації. З ними Сергій спілкується за можливості. Говорить, хорошого в "русском мире" немає нічого.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.