"Наступив, і все, ноги немає": історія братів з Миколаївщини, які підірвалися на мінах та втратили кінцівки

У селі Євгенівка, що на Миколаївщині, восени 2022 року під час окупації два брати підірвалися на міні "пелюсток". Обидва чоловіки втратили ноги в результаті вибуху. На реабілітації в Норвегії їм встановили протези.

Подробиці історії дізнавалися кореспонденти Суспільного.

Будинок родини Вірьовкіних розташований на краю села Євгенівка Снігурівської громади. Йона — дружина Ігоря, була в той день, коли сталась трагедія. Разом з чоловіком та його братом йшли до лісосмуги виносити сміття та назбирати дров, згадує жінка.

"Мені, якщо чесно, не хотілося йти, але я з ним не хотіла сперечатися. Це було близько 12:00, якраз через годину мали бути вдома. Ми пішли, взяли ще скло викинути. Потім тільки вітку зрубала, чую вибух. Я присіла, спочатку не зрозуміла нічого. Тут чую кричить Саша: "Ігор, в мене ноги немає", — згадує Йона.

Дружина Ігоря Йона. Фото: Єлизавета Кротик/Cуспільне Миколаїв

Молодший брат Олександр першим наступив на міну, яку російські військові залишили навколо села. Чоловік розповідає, весь час був у свідомості.

"З того моменту, я пригадую, як ми вдома зібрали скло, вивезли туди по дорозі, а назад наступив, і все, кричу, що ноги немає. Мене брат виніс, перев'язав одягом ногу, і відправили до лікарні. Потрапили ми до Норвегії, нам там зробили протези. Раніше відчував, наче нога вище, пальці чухаються, інколи незвично, під коліном наче пальці. Духом не падаємо, намагаємось далі жити", — каже Олександр.

Молодший з братів Олександр з протезом. Фото: Єлизавета Кротик/Cуспільне Миколаїв

Дружина Ігоря одразу побігла до російських військових просити допомоги. Йона пригадує, ті неохоче відвезли її з Олександром до лікарні у Новій Каховці.

Приїхали солдати, між собою матюкалися: "Чого ви полізли? От ви що придурки?" Почали грубити, чоловіка трусить, я його заспокоюю, а для самої це був такий шок, що я вже нічого не усвідомлювала.

Про травму у коханого жінка дізналася коли повернулася у село з лікарні. Говорить, російські військові декілька днів не говорили, що Ігор з Олександром у Генічеську.

"Прийшли до мене на вечір, почали запитувати, а я почала питати, як можна зв'язатися, бо хлопці їх повезли, а я не знаю куди. Казали, що згодом поїдуть та про це скажуть", — каже дружина Ігоря.

Ігор демонструє травмовану ногу та протез. Фото: Єлизавета Кротик/Cуспільне Миколаїв

Зі слів Ігоря, отримав травму, коли рятував молодшого брата.

"Брат наступив, я його виніс, наступив сам. Ногу відірвало, другу пошкодило, але нічого, живий. Росіяни вивезли нас у Нову Каховку до лікарні, там тиждень полежали, відправили до Генічеська, звідти до Чаплинки, а далі ми вже через волонтерів виїжджали до Норвегії, тому що там залишатися сенсу не було", — говорить потерпілий.

Старший з братів Ігор. Фото: Єлизавета Кротик/Cуспільне Миколаїв

Після звільнення частини Херсонщини та Миколаївщини волонтери евакуювали братів до Норвегії, говорить Ігор Вірьовкін. Там їм встановили протези, на яких вони вчились наново ходити. Нині чоловіки на реабілітації.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.