Історія загиблого військового з Миколаївщини, який вісім років тому вступив до лав Збройних Сил України

Олександр Денисенко — військовослужбовець 406-ї окремої артилерійської бригади. Колаж: Максим Місайлов/Суспільне Миколаїв

Військовий з Миколаївської області Олександр Денисенко добровільно приєднався до Збройних Сил України вісім років тому. Брав участь у бойових діях під час антитерористичної операції, з початку повномасштабного вторгнення захищав Південь України.

Історію військовослужбовця журналістам Суспільного розповіла його мати Анжела Жилкіна.

Олександр Денисенко виріс у селі Антонівка Новоодеського району Миколаївської області, де закінчив місцеву школу. Здобув ступінь магістра у Миколаївському національному університеті імені Сухомлинського, потому — працював на суднобудівному заводі "НІБУЛОН" на посаді комірника, проживаючи у Миколаєві.

З дитинства був самостійним, рішучим і допитливим.

У 20 років Олександр пішов добровольцем до українського війська.

До повномасштабного вторгнення чоловік служив на сході України: у 2015 році — у Маріуполі, у 2017 році — у зоні АТО в Донецькій та Луганській областях.

Зранку 24 лютого 2022 року резервіст Олександр вже був у частині. У складі 406-ї окремої артилерійської бригади, він протистояв військовим РФ протягом 386 днів.

Коли був на завданні, то не виходив на зв'язок взагалі. Потім по можливості відписував мені або дружині Анастасії.

Брав участь військовослужбовець у бойових операціях у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях.

Загинув Олександр 16 березня 2023 року поблизу села Новоукраїнка під Вугледаром: під час бойового завдання потрапив під артилерійський обстріл. Через два дні після загибелі його дружина отримала сповіщення з військкомату.

"Ще зранку в цей день він мені відповів своє "норм", а дружині телефонував", — згадує Анжела.

Для Анжели втрата сина стала найважчим випробуванням. Вона згадує мужність та благородство сина. Зазначає, що побратими Олександра також свідчать про його відданість та авторитет серед військових.

Я живу з дірою у душі, без свого найкращого та світлого синочка. Він був позитивний, веселий, навіть вже на війні всіх підтримував: і мене, і брата, і дружину, і всіх друзів.

"Для мене мій синочок завжди є і буде, тільки зараз такий період, коли я його не бачу", — розповідає мати загиблого.

19 грудня 2023 року Анжела створила петицію щодо надання Олександру Денисенку звання Героя України посмертно.

"Герой України — це почесне звання для вшанування пам'яті та визнання вагомого внеску військовослужбовця в боротьбі за незалежність та суверенітет України. Для мене це пам'ять про мого сина Олександра, визнання його мужності та героїзму", — каже Анжела.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.