Минає рік після влучання російської ракети в будівлю Миколаївської обласної ради 29 березня 2022 року. Розбита споруда у 2023 році досі огороджена через її аварійність. Комісія з відбудови міста розглядає варіанти подальшої долі будівлі. Експертні висновки — демонтаж.
Суспільне зібрало спогади очевидців обстрілу — людей, які пережили ракетний удар, втратили рідних, колег та побратимів під завалами, або ліквідували наслідки трагедії.
29 березня 2022 року о 8:45, коли люди починали свій робочий день, у будівлю влучила російська крилата ракета.
Центральна секція обвалилась з дев’ятого по перший поверх. Пошуково-рятувальна операція тривала п'ять днів.
Список загиблих налічує 37 прізвищ — це співробітники ОВА, обласної ради, господарського суду, військовослужбовці різних підрозділів, які здійснювали охорону урядового кварталу.
"Я бачив ракету, вона над головою пролетіла. Полетіла в центр. Ми саме сідали в машину. За дві хвилини були на місці, вже бачили, що там відбувається", — згадує начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.
Відділення рятувальників Сергія Коваленка одним із перших прибуло до будівлі та почало евакуйовувати людей.
"Ми з ношами підходили до вікна. Хлопцям ми передавали ноші, вони клали людей і передавали нам через це вікно. Через центральний прохід не було можливості пройти, ми виносили до дороги, там вже швидкі на нас чекали. Стояла драбина і ми через перемичку перелазили та просто спускались без драбини", — розповідає командир відділення другої державної пожежно-рятувальної частини Сергій Коваленко.
За словами рятувальника, під час ліквідації наслідків обстрілу всі діяли згуртовано.
"Медики, військові, ТрО, комунальні служби — на той момент всі були згуртовані, як дружна велика команда. Нічого казати нікому не треба було, навіть вказівки давати, ми всі свою роботу знали й командою все робили", — каже Сергій Коваленко.
Боєць підрозділу тероборони Данило під завали обласної ради втратив батька та побратимів.
"Я не знаю, де вони були в той самий момент, могли бути на поверсі, каву пити. Мабуть, велика частина була там і я навіть розумію, що батько мій був там, тому що, коли його винесли, мене хлопці не пустили до нього", — говорить Данило.
Я сидів, де “Струни памʼяті”, дивився, як розбирають завали, бачив, як когось виносять.
Військовий згадує, що тіло батька впізнав, коли побачив годинник на його руці.
"Бачив, що хлопці очима шукають мене. Я вже зрозумів, що це батько. Я побачив годинник на руці, почав іти. Вони мене затримали, не пустили. Єдине, що я запамʼятав, що він залишився в позі, як він сидів. На дивані сидів, ноги підтиснуті. Кажуть, що на дивані під завалами, так діставали", — каже Данило.
Виконувачка обов'язків начальника управління інформаційної діяльності Миколаївської ОВА Олена Іваненко в момент ракетного удару підіймалася сходами до робочого місця.
"Цього дня, мабуть, на щастя всіх, хто був у будівлі, не працювали ліфти. Десь я перебувала між 6-м і 7-м поверхами, коли пролунав вибух. Але в перші хвилини важко було зрозуміти, де відбувся вибух, тому що все скло, все в середину летіло і здавалось, що десь поруч", — говорить Олена Іваненко.
Я бачила замість 8-го і 9-го поверхів блакитне небо.
Олена розповідає, що працівниця пресслужби Тамара Сторожук під час вибуху отримала поранення.
"Розуміння того, що відбулось, почало приходити із часом. Ну, крім того, що ми знали, що когось вже знайшли, хто постраждав, когось ще чекають та кожного дня ми чекали повідомлень", — говорить Олена Іваненко.
Співробітниця Миколаївської обласної ради Лариса Євсєєва 29 березня 2022 року втратила колег.
"Було двоє співробітників, вони загинули. Вони виконували свої службові обовʼязки. Але на щастя, весь апарат обласної ради Ганна Замазєєва відпустила додому, тому більшість співробітників працювали дистанційно. Ті, хто перебував тут, на жаль, вони перебували в тому крилі та їх знайшли під завалами", — каже Лариса Євсєєва.
За словами Лариси, вперше до пошкодженої будівлі вона зайшла тільки через рік після трагедії, долаючи психологічний бар'єр.
"Я вперше сюди зайшла, вперше тут перебуваю і взагалі вперше побачила цю будівлю після вибуху наживо. Я бачила лише фото, бо для мене це був психологічний бар'єр, мабуть", — розповідає Лариса Євсєєва.
Начальник ОВА Віталій Кім каже, що функціонування механізму обласної адміністрації не можливо було в дистанційному режимі.
"Ці питання, що ви задаєте, чому людей не розосередили, я теж ставив, чи можна було б уникнути. На жаль, ні, тому що функціонування всього цього механізму потребувало щоденної роботи. Ми просто не змогли б зупинити область на декілька днів", — говорить Віталій Кім.
Чи могло б бути менше жертв? Можливо, забрати охорону, ще людей десь. Для мене це важкий день, скажімо так.
Чи вдасться залишити частину споруди, як нагадування про злочини країни-агресора, стане відомо тільки під час подальшого розбору конструкцій. Станом на 29 березня 2023 року, відповідно до висновків експертів, на будівлю чекає демонтаж.
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.