У Первомайській селищній громаді, що на Миколаївщині, станом на лютий 2023 року налічується сім закладів загальної середньої освіти та шість закладів дошкільної освіти. Усі 13 закладів пошкоджені або внаслідок російських обстрілів, або внаслідок окупації.
Про те, як бойові дії вплинули на процес навчання та самі заклади, кореспондентам Суспільного розповіла начальниця відділу освіти Первомайської селищної ради Ірина Лукашевич.
Кількість дітей
У Первомайській селищній громаді станом на лютий проживають 741 школяр та 196 дітей дошкільного віку.
"У нас на 200 учнів менше, ніж було перед повномасштабними бойовими діями. Є діти зі статусом внутрішніх переселенців, які здобувають освіту в інших закладах. Є діти, які навчаються за кордоном, які вибули. Є ті, які перебувають зараз за кордоном, але здобувають освіту за іншими формами, наприклад, екстернат — існує така форма індивідуального навчання", — розповідає Ірина Лукашевич.
Руйнування закладів освіти
Зі слів Ірини, на території Первомайської селищної ради немає жодного закладу освіти без руйнувань.
"Ступінь пошкоджень різний, є взагалі зруйновані. Немає технічної характеристики закладів, актів пошкоджень. Постраждали внаслідок російської агресії опорний заклад Первомайський ліцей, Білозірський ліцей, взагалі зруйнований Благодатненський заклад дошкільної освіти, Партизанська, Костянтинівська гімназії теж зруйновані. Новоселівський садочок просто згорів, залишилося тільки згарище", — каже Ірина Лукашевич.
За її словами, найменше постраждали приміщення Новомиколаївського ліцею та Новомиколаївського закладу дошкільної освіти. Решта закладів зруйновані щонайменше на 70 відсотків або повністю знищені.
"В деяких були пожежі, наприклад, в Білозірському закладі, були влучання в саме приміщення. Він ще й до цього був в окупації, звідти росіяни повністю винесли технічні засоби, документацію, все розбили", — говорить Лукашевич.
Приміщення відділу, що розташоване в селі Білозірка, повністю пошкоджене внаслідок прямого влучання російського снаряда.
"Через пожежу згоріли бухгалтерські документи, не залишилося жодного паперу з цифрами. Тому нам треба було всі бухгалтерські облікові дані відновити. У селі умов для роботи немає, тому нас перевели у безпечне місце", — каже Ірина Лукашевич.
Навчання в окупації
Білозірка була окупована десять днів — із 10-го березня до 20-го березня 2022 року. Киселівку Сили оборони звільнили з окупації в серпні, Максимівку деокупували вже в листопаді 2022 року. Також до 10 листопада всі села та селища громади були в зоні бойових дій, розповіла Ірина Лукашевич.
Російські війська займали будівлі шкіл.
"У Киселівці, Білозірці вони там жили деякий час, перебували постійно, звісно, користувалися всім, чим можна було, потім руйнували. Наприклад, в одному з кабінетів висіла велика плазма. Вони її не змогли зняти, взяли ніж і просто розрізали. Всі комп’ютерні процесори не забрали, але пристрої всі викорчувані повністю", — каже Ірина Лукашевич.
На території однієї зі шкіл палили вогнище журналами, документацію. Ми знаходили рештки — наполовину спалені паперові шкільні матеріали, а половину підготували до паління. Побачили на власні очі просто нелюдське ставлення до закладів освіти.
Більшість учнів та педагогів евакуювалися, говорить Ірина Лукашевич.
"Ситуація в селах складалася по-різному. Є села, з яких люди були евакуйовані. Переважно вчителі виїхали, бо електрики, інтернету та зв’язку в селах не було, а працювати дистанційно без цього неможливо. Тому люди виїхали в інші міста України, там, де могли залишитись зимувати, щоб проводити уроки дистанційно", — каже начальниця відділу освіти Первомайської селищної ради.
За словами Ірини Лукашевич, тиску з боку російських окупантів на вчителів не було.
"Насамперед тому, що вони зупинилися у нас ненадовго, а в школах в цей час були канікули. На контакт російські військові не виходили. Просто тимчасово перебували. Тому тиску і жодних розмов з приводу російських програм викладання не було", — говорить жінка.
Відділ освіти намагався тримати зв’язок з директорами закладів.
"Пам’ятаю дзвінок директорки Киселівського закладу, яка просто плакала в слухавку, говорила, що за нею прийшли додому, наказали відкрити школу. У телефонних розмовах з директорами я говорила, що основне зберегти життя, жодні ключі не зупинять росіян від того, щоб зайти в школу. Одні вибивали замки та заходили в школи, інші наказували відкрити – і відкривали. До педагогів додому приходили озброєні військові", — розповідає Ірина Лукашевич.
Ірина Лукашевич говорить, що особисто пережила окупацію.
"Ми залишилися в страшній, незрозумілій ситуації, коли люди ховалися в підвалах, коли окупанти просто тероризували цілу вулицю, тому що будинки знаходилися близько до закладів освіти, напевно, таким чином показували свою силу. По селу ходили озброєні люди, які постійно чергували і, звісно, не те, що ти відчував себе некомфортно, взагалі не знав, як себе відчувати, як поводитися. Не було електропостачання, зв’язку, інтернету. Ми просто сиділи й не знали, що відбувається за межами нашого села, які ще села окуповані", — каже жінка.
Навчання після окупації та відновлення закладів
За словами Ірини Лукашевич, станом на лютий 2023 року після деокупації багато педагогічних працівники досі не можуть повернутися в рідні села.
"Не тому, що немає куди, а через свій психологічний стан, вони настільки перелякані, що їм емоційно важко перебувати тут. Не знаю, скільки потрібно часу, психологічної допомоги, щоб люди повернулися до нормального життя, щоб перестали боятися навіть не за своє життя, а за життя дітей, онуків", — говорить Ірина Лукашевич.
Зараз думаю: "Невже це було з нами, невже таке пережили, витримали".
Станом на лютий в громаді триває дистанційне навчання за планом.
"У нас є діти, які вибули зі школи, забрали документи, пішли в інші заклади, а тепер повертаються село і повертаються знову до шкіл. Тобто міграція відбувається постійно, деякі виїжджають в інші міста України. Поки немає тих, хто планує залишиться за кордоном, перебувають тимчасово. Це переважно родини, у яких зруйновані будинки, як в селищі Первомайському, де школа, садок, всі багатоповерхівки зруйновані", — каже Ірина Лукашевич.
Зі слів Ірини Лукашевич, заклади освіти планують не тільки відновлювати, але й осучаснювати. Станом на лютий 2023 року відділ освіти працює над тим, щоб з’ясувати, який заклад потребує капітального ремонту, а де будувати новий.
"У нас є школи, які просто відновленню не підлягають. У багатьох закладах не було бомбосховищ, і таку школу ми відкрити не можемо. Наявність укриттів — це обов’язкова вимога функціонування споруд. Ми хочемо, щоб було краще. Деякі школи під питанням, ще немає актів технічного огляду, аналізу обстежень, де б нам чітко вказали, що цю школу можна відновити, зробити капітальний ремонт, а замість цієї треба повністю будувати нову", — говорить Ірина Лукашевич.
Читайте також
Ціна повернення світла. На деокупованій території області підірвався автомобіль "Миколаївобленерго"
Герої, які готові відвоювати території України. У Миколаєві триває запис добровольців до Гвардії Наступу
У знищене російськими військами село на Миколаївщині волонтери привезли корм для тварин
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.