Понад 200 багатоквартирних будинків у Миколаєві вже встановили індивідуальні теплові пункти. Така модернізація дозволяє заощаджувати на опаленні.
Про це кореспондентам Суспільного розповів директор комунальної установи (КУ) "Центр енергоефективності міста Миколаєва" Василь Хоростківській.
У підвалі п’ятиповерхового будинку за адресою вулиця Шевченка, 8 у 2018 році встановили індивідуальний тепловий пункт. На це об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) "Мир" витратило приблизно 900 тисяч гривень.
Як розповіла голова ОСББ "Мир" Жанна Павловська, автоматика, в залежності від температури повітря на вулиці, визначає кількість теплоносія, який потрапляє у внутрішньобудинкову систему та контролює його температуру. В разі необхідності спускає остиглу воду та набирає гарячу. За рахунок цього вдається заощаджувати.
"Економія, яка вийшла по опаленню, коли ми встановили індивідуальний тепловий пункт, становила 30-32 відсотки. Якщо порівнювати з будинками, що не мають індивідуальних теплових пунктів. Різниця суттєва", — сказала Жанна Павловська.
У дев'ятиповерхівці на Робочій, 11 також встановили індивідуальний тепловий пункт. Облаштували його два роки тому, витратили понад півтора мільйона гривень. 80 відсотків вартості співмешканцям компенсували з державного, обласного та міського бюджетів.
"Ми не збирали гроші, ми по програмі "Теплий Миколаїв", держава 45 відсотків виплатила, місто 40 відсотків та область 60 тисяч. І все, решту платимо з внесків", розповіла голова ОСББ "Колос" Ніна Хохлова.
Читайте також: "Теплопостачання в Миколаєві. Чи готові ОСББ до опалювального сезону"
У п'ятиповерхівці на проспекті Центральному, 6 автоматики немає, подача теплоносія регулюється одним краном.
"Ну, якщо холодно, то ми відкриваємо повністю, бо малі діти, люди похилого віку. Якщо не холодно зовні, то прикриваємо під певний кут", — розказала голова ОСББ "Наш дворик" Любов Левченко.
За словами Василя Хоростківського, вартість індивідуального теплового пункту залежить від кількості квартир у будинку та його технічних особливостей. Від цього залежить і термін окупності та скільки грошей зможе компенсувати Державний фонд енергоефективності.
"По-перше, потрібно зробити збори співмешканців. По-друге, зробити енергоаудит будинку, зробити проєктно-кошторисну документацію і потім вже приступати до реалізації проєкту", — розказав Василь Хоростківський.
Як пояснив Василь Хоростківський, фонд компенсує за енергоаудит та проєктну документацію 70 відсотків витрат, які виділило ОСББ. Після реалізації проєкту фонд компенсує 40 або 50 відсотків витрат, у залежності від проєкту.