Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов'язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов'язаною з бізнесменом — "Трейд лайнс рітейл", яка постачала продукти для ЗСУ.
Про це повідомили у Telegram-каналі Міністерства оборони України.
"Міністерство оборони подало до Державного бюро розслідувань заяву про визнання потерпілою стороною у справі проти компаній, афільованих із підприємцем Ігорем Гринкевичем", — йдеться у заяві.
У пресслужбі міністерства з посиланням на дані ДБР повідомляють, що компанії "Будівельна компанія Сітіград", "Трейд лайнс рітейл" та "Будівельний альянс Монтажпроект", пов'язані з Гринкевичем, постачали Міноборони низькоякісні товари. Це спричинило державі матеріальну шкоду на загальну суму понад 934 мільйонів гривень. Рахунки та активи цих компаній вже арештували.
"Наприкінці 2023 року одна з вищезазначених компаній – "Трейд лайнс рітейл" – на конкурсних торгах в системі "Prozorro" була визнана переможцем на постачання харчів по одному з 30 контрактів для ЗСУ. Через неможливість забезпечити поставки продуктів, Міноборони ухвалило рішення та надіслало всі необхідні документи "Трейд лайнс рітейлу" для розірвання контракту", — повідомляють у Міноборони.
Учора, 16 січня, щоб уникнути складнощів із харчовим забезпеченням, Міноборони оголосило в "Prozorro" інший тендер щодо постачання харчування для ЗСУ за процедурою прямих договорів.
У чому підозрюють Ігоря Гринкевича
У ДБР нагадали, що кілька місяців тому Бюро порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.
"Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання", — наголосили в ДБР.
За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.
"Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів", — додали в Бюро.
29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання львівського бізнесмена — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.
30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.
9 січня стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.
17 січня працівники ДБР повідомили про підозру Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації.